ДОБРА́НІЧ
, виг.
Уживається як побажання приємного сну, доброго відпочинку вночі
. – Ну, добраніч, моя дитино! Ти, певне, дуже втомилась?
(Леся Українка)
;Вони прощаються коротко: – Добраніч! – Добраніч!
(В. Собко)
;– Гаразд, Максиме Йвановичу... – А тепер спочивайте. Добраніч...
(О. Бердник)
;– Мене вже добренько хилить на сон. Маріка підійшла до нього й поцілувала в щоку. – Тоді добраніч
(О. Авраменко)
.Віддава́ти / відда́ти [на] добри́день ([на] добри́вечір, [на] добра́ніч)
див.
віддава́ти
.◇
(1)
На добра́ніч! <До́брої но́чі!> <рідше До́бра ніч!>
– традиційне взаємне дружнє вітання перед настанням ночі, побажання перед сном приємного нічного відпочинку
.“Нехай буде по-вашому, матусю!.. а тепер: добра ніч! спать хочеться”
(О. Кониський)
;– На добраніч! – Прощай. Добраніч!
(Панас Мирний)
;Добра ніч натомленим усім!
(Б. Грінченко)
;Побажай мені доброї ночі
(М. Коцюбинський)
;[
Кіндрат
:]
Що ж, ніби час спати. На добраніч(О. Корнійчук)
.