ДІ́ЮЧИЙ
, а, е.
1
. Який діє (у 3, 5 знач.)
. Бовваніють діючі рудники поміж горбами давно вибраних загаслих шахт
(О. Гончар)
;В цих місцях можна було створити широку розгалужену сітку підпільних партизанських загонів, які згодом могли стати діючими, бойовими
(С. Скляренко)
.2
. Здатний активно діяти, впливати на кого-, що-небудь; дійовий
. “Кобзар” Шевченка, який в один мент після виходу його в світ за свою силу діючу буквально був розхватаний, .. пішов і далі діяти між люди
(П. Тичина)
;Як добре, що на цей час, коли почалися вирішальні битви за долю світу, він встиг вирости і стати діючою силою в цій боротьбі
(О. Гуреїв)
.