СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ДІ́ЛО
, а, с.
1
.
Робота, заняття людини, пов'язані з розумовим і фізичним напруженням; практична діяльність.
Як діла нема дома, піде
[Пархім],
було, блукати по селу
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
Несімо прапор справи нашої в дужих руках, .. не відділяймо сло́ва від діла...
(М. Коцюбинський)
;
– Я роблю в палітурні, діло знаю, бо тридцять років практики, а зарплатня яка?
(В. Барка)
;
// 
Наслідки цієї діяльності
.
Коваль радісно глядить на своє діло, любується ним кілька хвилин, а потім дає в руку сусідам
(І. Франко)
;
Робота йде. Ось-ось незабаром закінчать. Тоді покажуть усім, не будуть уже таїтися. Аби лише вийшло діло
(А. Головко)
.
2
.
чиє.
Те, що безпосередньо стосується кого-небудь, входить у чиєсь завдання; справа
.
Не є Бог несправедливий, щоб забути діло ваше та працю любові, яку показали в ім'я Його ви
(Біблія. Пер. І. Огієнка)
;
– Що не кажи, а не панське діло біля землі ходити
(Панас Мирний)
;
– Ну, словом, моє діло попередити, і я попередив
(І. Багряний)
.
3
.
розм.
Ділова потреба
.
– Та ще послухай, щось скажу: Щоб в пекло ти зайшов до мене, Бо діло єсть мені до тебе
(І. Котляревський)
;
Тут уже втрутився до цієї справи я і дозволив їй
[молодиці]
іти за своїм ділом
(Ю. Яновський)
;
// 
кому, чому, до кого – чого.
Стосунок, причетність
.
– Яке вам діло до мого життя й до моїх грошей? Не ви мені їх дали! – сердиться Карпо
(М. Коцюбинський)
;
Жилося трудно і свинопасом, і чабаном .. Кому там діло – чи він наївся, чи він голодний
(А. Головко)
.
4
.
розм.
Що-небудь важливе, істотне, потрібне
.
– Ти кажи діло, а то квакаєш, як ворона
(Панас Мирний)
;
Привітавшись з прибулими, скоро поставив
[Габишев]
на стіл гарячий самовар. – Оце діло, – закректав Байбал, тулячи шкарубкі руки до блискучих боків самовара
(М. Сиротюк)
;
– Трактор – то діло. Сіє, оре, возить!
(О. Бердник)
.
5
.
розм.
Те, що відбулося; те чи інше явище
.
Слухайте ж, як було діло
(Марко Вовчок)
;
Ні, не соромно нам оглянутися на діла давно минулих днів
(О. Довженко)
;
– Це діло давно було
(Д. Білий)
.
6
.
заст.
Справа, що підлягає адміністративному або судовому розглядові
.
Комісія розібрала діло вербівських селян і звеліла наділить їх кращою землею
(І. Нечуй-Левицький)
;
Хтось на дверях його комірчини написав олівцем: “У Дєлова нет дєлов”. Це, безперечно, була явна контрреволюція, і не завадило б на автора напису створити нове таборове діло
(Б. Антоненко-Давидович)
;
// 
Зібрання документів, що стосуються якоїсь справи або особи
.
– Прокурор не буде з ними демократію розводити .. Він одразу заведе діло номер такий-то, підшиє в нього першого папірця, а там уже само покотиться
(В. Кучер)
.
7
.
Промислове або комерційне підприємство
.
Спочатку ми влаштуємо невеличке власне діло, дамо добру, дзвінку рекламу, а потім, коли інсектицид .. марки “Стапльтон і Марчі” завоює визнання публіки, можна буде розвинути діло крупніше
(В. Владко)
.
До́бра спра́ва <До́бре ді́ло> <До́брі спра́ви (діла́)>
З [глибо́ким, доскона́лим і т. ін.] розумі́нням [спра́ви (ді́ла)]
І (та й) ті́льки <Та й ті́льки всього́> <[Та] ті́льки й ді́ла>
[Перехо́дити / перейти́] від слів до ді́ла (від сло́ва до ді́ла)
(1)
 
Пра́ве (пра́ведне) ді́ло
благородна справа, здійснення якої є гарантією встановлення справедливості
.
За праве діло стій сміло
(прислів'я)
;
Я кликав її на праве діло, і вона прийшла
(М. Коцюбинський)
;
Коли народ усім своїм життям Присягся діло праве боронити, – Його ніяким не розбить громам І жодним океанам не залити!
(М. Рильський)
;
Він зрозумів: наступив момент, для якого живе, приспів час виправдати перед Богом власне існування на землі. Звершити діло праведне, хоч і небезпечне
(Ю. Мушкетик)
;
Розумі́ти ді́ло
Сло́вом і ді́лом
Стоя́ти / ста́ти за пра́вду <Стоя́ти за правди́ве ді́ло>
Бу́ти в ді́лі
(2)
 
Вели́ке ді́ло
:
а)
 
уживається для підкреслення важливості, значущості чого-небудь
.
– Да-а... розум – велике діло
(В. Винниченко)
;
Прикинув
[Варчук],
що мати в губернії таку руку – велике діло й, мало не зітхаючи, промовив: “Прямо і не знаю, чим, Яремо Івановичу, вам віддячити”
(М. Стельмах)
;
б)
 
(ірон.)
уживається для вираження чого-небудь не вартого уваги
.
А Щука на своє хилила: Ет, вигадки! Велике діло – миші
(Л. Глібов)
;
Якісь камінці. Ну, світяться в темряві, велике діло!
(В. Владко)
;
(3)
 
Ги́бле ді́ло,
рідко
даремна річ, безрезультатна справа
.
– Гибле то діло, коли людина кудись спізниться
(В. Кучер)
;
Вдень, навіть взимку, я ще міг сяк-так хитрувати, але ввечері діло моє було гибле: мати, гримнувши в сотий раз на оглашенного читальника, задмухувала сліпака
(М. Стельмах)
;
(4)
 
Грі́шне ді́ло,
жарт.
що-небудь осудливе, не зовсім законне або узвичаєне
.
Впіймавшись десь на грішному ділі, старшина намагався будь-що перейняти всю вину на себе, вигородити свого командира
(О. Гончар)
;
Як на мене, грішним ділом треба називати таке, яке несе в собі зло і стає у світі чи для світу нещастям
(Валерій Шевчук)
;
(5)
 
Грі́шним ді́лом,
розм.
:
а)
 
уживається для визнання хибності власного припущення або помилки щодо кого-, чого-небудь
.
– Я, коли прочитав копію твого зізнання, грішним ділом, гадав, що ти щось думав
(М. Стельмах)
;
– А я, грішним ділом, думав, що ти малий ще, а виходить, що маю сина – активного культурного діяча сільської просвіти
(А. Іщук)
;
б)
 
уживається для вираження ввічливого вибачення; вибачайте, перепрошую
.
Мій Діденко не витримав, та таки, грішним ділом, – як лайнеться
(Ю. Яновський)
;
– Їжте, пийте, та не подумайте, грішним ділом, що таке може тривати щодня
(В. Земляк)
;
Добра́ти (дібра́ти) / добира́ти ді́ла (ла́ду́, рідко раху́би)
(6)
 
До ді́ла
:
а)
 
доречний, доладний
.
Чоловік дослухав, потім .. сказав: – Все оце дуже чуло сказано, але не до речі, а от саме перше слово було до діла
(Леся Українка)
;
Фраза була не до діла, в ній не було ні запитання, ні наказу
(Ю. Смолич)
;
б)
 
доречно
.
Коли ж що скаже
[Галочка],
то усе до діла, усе розумно та з порядком
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
Щоб приховати свій настрій, намагався
[піп-розстрига]
бути невимушеним, лихословив до діла і без діла
(П. Панч)
;
в)
 
(рідко)
насправді, точно
.
Що вони
[козаки]
там замишляють? Ніхто навіть до діла й не знав
(А. Головко)
;
г)
 
(що, зі сл.
привести
,
довести
)
у відповідний стан, до готовності
.
Поралася
[Марія]
з тістом довго .. Тихін галушки був собі замісив. Призвела їх до діла
(А. Головко)
;
(7)
 
Ді́ло йде / пі́де́
що-небудь успішно вирішується
.
От і перша гілляка. Тепер уже діло піде швидше. За хвилину він уже на вершечку
[дерева]
(Ю. Смолич)
;
В системі виховання він, звичайно, нічого не тямить, зате переконаний, що без нього там діло не піде
(Григорій Тютюнник)
;
(8)
 
Ді́ло мале́ньке (зневажл. теля́че)
чиє
що-небудь не стосується когось; хтось не повинен утручатися в якісь справи
.
– А чого мені радіти.., – огризнувся старий Кажан .. – Моє діло маленьке, мірошницьке, – підкрути та й сядь
(І. Цюпа)
;
– Нехай про це, пане підполковнику, думає політичний відділ, а наше діло – теляче
(М. Стельмах)
;
– А твоє діло маленьке, – сердито озвався хтось із .. кутка
(Ю. Збанацький)
;
(9)
 
Ді́ло не втекло́ рук
чиїх
хто-небудь причетний до чогось
.
Як стали гомоніти по селу про голову й писаря, Грицько .. перший сповістив про це Христю й .. присягався, що те діло не втекло Чіпчиних рук
(Панас Мирний)
;
(10)
 
Ді́ло не ста́не
за ким – чим
затримки не буде
.
– За платою діло не стане, – сказав Юрій
(Ф. Бурлака)
;
– За реманентом діло не стане, тільки вугілля малувато
(Григорій Тютюнник)
;
– Який же в нас батюшка розумний .. Хоч в архиреї
[архієреї]
висвячуй його. – Прийде час – і висвятять, за цим діло не стане, – байдуже говорить господар
(М. Стельмах)
;
(11)
 
Ді́ло нехи́тре
немає нічого складного; дуже легко
.
– Оце в них кулемет, – показав пальцем дядя Гриша. – Якби вдалось: Митько ось береться його зіпсувати. – А діло нехитре, – вставив партизан. – Непомітно у дуло запхнув щось і готово!
(А. Головко)
;
– Сама знаю, що борг не легке діло, позичити – діло нехитре, хитріше віддавати
(М. Стельмах)
;
(12)
 
Ді́ло рук
чиїх
:
а)
 
хто-небудь причетний до якоїсь справи, події і т. ін., винен у чомусь
.
[
Комендант
:]
Горожани! Смерть короля Завойовника – діло ваших рук. Не може бути, щоби в цілому місті нікому не був би відомий злочинець
(Я. Мамонтов)
;
Йдучи сюди, він сподівався, що Златка тут, що викрадення її і Стехи – діло рук гетьмана
(В. Малик)
;
б)
 
хто-небудь є творцем чогось
.
Місто, що розсипалось по долині над морем, не здавалось мені ділом людських рук, а просто пейзажем
(Леся Українка)
;
Україна понесла твори свої на Москву: московський театр, московська драматична література – це діло рук наших, українських
(І. Огієнко)
;
(13)
 
Ді́ло (спра́ва) ви́горить,
прост.
усе успішно, добре завершиться; усе гаразд
.
Я рада Вашим звісткам .. Сподіваюсь, що із “Хліборобом”
[газетою]
діло вигорить
(Леся Українка)
;
[
Зозуля
:]
Чи не знайдеться у селі підходящого будинку – хочу собі організувати дачу ..
[
В'юн
:]
Знайду! За півціни організую, якщо вигорить моє діло
(М. Стельмах)
;
[
Залеський
:]
.. Ваша справа, добродію Савуляк, тю-тю-тю – не вигоріла
(В. Собко)
;
(14)
 
Ді́ло твоє́ (його́, ва́ше і т. ін.) <Спра́ва (річ) твоя́ (його́, ва́ша і т. ін.)>
як хочеш (хочете)
.
[
Прочанин
:]
А як же ти віддав його
[Месію],
як саме?
[
Юда
:]
Та що ти мов суддя мене питаєш? Мені вже се обридло!
[
Прочанин
(здвигає плечима):
]
Річ твоя! Не хочеш – не кажи
(Леся Українка)
;
– Ха-ха-ха, – засміявся Золтан Репаші, хижими очима поглядаючи на людей. – Що ж, діло ваше! То дай Боже діждати щасливого літа!
(С. Скляренко)
;
– Коли сам що задумав, то твоя справа, а я твердий православний... Ангела тільки-но бачив
(Р. Іваничук)
;
– То його діло – отой його хрест, хай він буде на його совісті. Декотрі мої опричники також носять хрести
(І. Білик)
;
(15)
 
Ді́ло труба́ (таба́к, ва́кса)
чиє і без дод., ірон., прост.
кому-небудь зовсім погано; у когось дуже погані, зовсім безнадійні справи
.
[
Хома
:]
Ваші бороняться. Тільки табак діло їхнє: стрілять нічим!
(Я. Мамонтов)
;
– Який перший потяг, з тим і їду. – Хм. Діло вакса, – кінчив Черв'як
(І. Микитенко)
;
Кукса хоч і п'яний був, але подумав трохи і бачить, що діло його труба
(В. Кучер)
;
(16)
 
Ді́ло хазя́йське
розм., рідко
байдуже; роби (робіть), як знаєш (знаєте)
.
– Прошу вас! З чого ж почнемо? – То вже діло хазяйське
(Остап Вишня)
;
– Не подобається тобі моя порада – не мовчи, висловлюй свою думку. Діло, як кажуть, хазяйське
(П. Запаренко)
;
Дохо́дить / ді́йде до ді́ла
(17)
 
За ді́лом
за необхідності, коли треба
.
У двір душа жива не навідається, – хіба за ділом
(Марко Вовчок)
;
Молодиці повбігали в гостинну
[вітальню]
за ділом і без діла і вештались по покоях
(І. Нечуй-Левицький)
;
(18)
 
За чим ді́ло ста́ло?
що заважає
.
[
Любов
:]
Мені власне сі діти подобаються. Я б навіть готова взяти їх до себе.
[
Орест
:]
За чим же діло стало?
(Леся Українка)
;
Неодмінно треба звільнити
[заарештованого].
І – негайно. – Ну, то за чим же діло стало, – перший озвався вусатий солдат
(А. Головко)
;
(19)
 
Ка́їнове ді́ло,
книжн.
підступні, лукаві вчинки; зрада, вбивство
.
[
Іван
:]
Для неї
[батьківщини]
і про рідного сина забудеш, коли цей син звівся нінащо й каїнове діло чинить
(Я. Галан)
;
Нехай мерзота .. робить своє каїнове діло. Хай ненавидять і плямують мене
(О. Довженко)
;
(20)
 
Куди́ твоє́ (рідше ва́ше) ді́ло,
ірон.
уживається для вираження захоплення або здивування ким-, чим-небудь
.
– Е, – скажете ви, то ж большак
[великий шлях].
Шлях, куди ваше діло. Ви спробуйте попід вербичками, по отій крутій дорозі проїхати. Ото штука!
(О. Ковінька)
;
– Вийшла в тамбур подихати, коли бачу – він на пероні. Не у спецівці.., а в гарному коверкотовому костюмі, в сірій кепці, з чемоданчиком – куди твоє діло!
(Ю. Мушкетик)
;
Купив
[Юхим]
лоша .. І вже так його кохав, так доглядав, що куди твоє діло
(Григір Тютюнник)
;
Лі́зти не в своє́ [ді́ло]
Ма́йстер заплі́чних справ (діл)
Ма́йстер своє́ї спра́ви (свого́ ді́ла)
Ма́ти спра́ву (ді́ло)
(21)
 
Моє́ (ва́ше, його́ і т. ін.) ді́ло сторона́ (рідко збо́ку)
що-небудь зовсім не стосується когось; хтось не має ніякого відношення до чогось
.
Посланець здвигав раменами – не знаю, мовляв, наше діло збоку
(Г. Хоткевич)
;
Кажан .. цідив крізь зуби: .. – Звісно, ваше діло сторона, а моє ні!
(М. Хвильовий)
;
– А ти тут при чім? – Як при чім? – енергійно підхопився з ослона Яцуба. – Тут хати палитимуть, а моє діло сторона?
(О. Гончар)
;
Мо́кра спра́ва <Мо́крий вчи́нок> <Мо́кре ді́ло>
(22)
 
На ді́лі
:
а)
 
фактично, насправді
.
На словах города#
[міста]
бере, а на ділі жаби боїться
(прислів'я)
;
За деякого на око ти й шеляга не дав би, а на ділі він гарний чоловік. І навпаки
(Б. Лепкий)
;
Наче вже й блокаду була готова зняти
[Антанта],
а на ділі... Кажуть, он, що знов замишляють похід
(О. Гончар)
;
б)
 
у роботі, на практиці; практично
.
На словах, як на цимбалах, а на ділі, як на балалайці
(прислів'я)
;
– Признатись, на зборах артілі Ніхто мене досі не чув. Я звик ото більше на ділі... Та й прізвище в мене – Мовчун
(С. Олійник)
;
Не ва́ша (твоя́, його́ і т. ін.) спра́ва <Не ва́ше (твоє́, його́ і т. ін.) ді́ло>
(23)
 
Не ді́ло
не варто, не годиться
.
Не діло багато говорити
(прислів'я)
;
Так працювать не діло, пошкодиш і собі
(В. Сосюра)
;
Нема́ (нема́є, не було́) ді́ла
Не ма́ти [нія́кого] ді́ла
Не обки́даєшся ді́ла (турбо́т)
(24)
 
Не твого́ (мого́, його́ і т. ін.) ро́зуму (ума́, но́са) ді́ло
:
а)
 
хто-небудь не повинен втручатися; кого-небудь не стосується щось
.
– Доки вже вони
[багатії]
будуть і драти? – Не нашого то ума діло .. Сказано – дай, то й віддай
(Панас Мирний)
;
[
Семен
:]
Ти даремно ображаєш Оксану.
[
Андрій
:]
Не твого носа це діло
(З. Мороз)
;
– Послано тебе орати, так ори. – Ти розумний вказувати, а попробуй сам. Норми такі попридумували, що доки віл виконає, сам ляже в борозну. – Не твого розуму діло
(Григорій Тютюнник)
;
Коли дівчина зрозуміла, що то з торгу продають її молодість, ускочила в хату з плачем. – Тату .. Нікуди я не піду від вас... – А це не твого розуму діло!
(М. Стельмах)
;
б)
 
хто-небудь не розуміє, не здатний розібратися в чомусь
.
– Ет, одчепись! Не твого розуму діло. Неблагочестиво для мене голитись та чепуритись, – одказував Соломії Роман
(І. Нечуй-Левицький)
;
– Не твого розуму діло. Молодий, щоб повчати старших
(Б. Левін)
;
(25)
 
Нечи́сте ді́ло
що-небудь підозріле, пов'язане з порушенням узвичаєних норм, законів і т. ін
.
[
Тьотя
:]
– Я так і знала, я так і знала, що тут діло нечисте... Так он вони хто, ваші українці!
(М. Куліш)
;
– Він відвів мене в сосни й каже: “Хочеш Троянівку побачити?” Я насторожився, думаю: “Тут .. діло нечисте”
(Григорій Тютюнник)
;
– Ото вертайте собі додому і не встрявайте в нечисте діло!
(М. Циба)
;
Обкрути́ти (обла́годити) ді́льце́ (рідше ді́ло, спра́ву)
(26)
 
Па́ном ді́ло,
заст.
:
а)
 
дуже добре, розкішно, безтурботно
.
Мірошник паном діло жив
(П. Грабовський)
;
– Їхали собі тисячу кілометрів паном діло, аж тут мало не одубіла
(В. Земляк)
;
б)
 
жити дуже добре
.
– Які то діти в людей! .. То золото, а не Іван. Він того й батька піддержує добре.., та й сам паном діло
(А. Тесленко)
;
(27)
 
Пе́рше ді́ло
що-небудь найкраще
.
Вітя раніше сміявся з Костевих віршів, проте потай заздрив йому, гадаючи, що в коханні вірші – перше діло
(С. Васильченко)
;
– Сирок – перше діло для мозкової діяльності... – Пивка б для мозкової...
(А. Крижанівський)
;
(28)
 
Пе́ршим ді́лом
передусім, насамперед
.
Зробивши як слід контракт у нотаря, Згода першим ділом пішла до Незгоди
(І. Франко)
;
Ось повернеться в рідні Криничани по закінченні війни і першим ділом опорядить материну могилу, посадить в узголів'ї кущ калини
(Є. Доломан)
;
Показа́ти / пока́зувати себе́ на ді́лі
По́ки суд та ді́ло
(29)
 
При ді́лі
:
а)
 
(зі сл.
бути
)
мати постійне заняття, роботу; бути влаштованим
.
Опанаса Васильовича зарахували незмінним членом мирових з'їздів Чернігівської губернії від Глухівського, Новгород-Сіверського та Стародубського повітів. Слава Богові, буде при ділі
(О. Іваненко)
;
– Ох, Вікторе, Вікторе, що ти собі думаєш? – загомоніла жінка з щирим уболіванням. – Доки отак галайдакуватимеш? Подивись ти на своїх ровесників: кожен при ділі, той вчиться, той в армії, а той із трактора не злазить...
(О. Гончар)
;
– То як, небоже? – повів бровами Павло. – Доки тепло, пастимеш свиней Й при ділі будеш
(Валерій Шевчук)
;
б)
 
у роботі, у діяльності
.
– Для вас, Степане Кириловичу, буде подвійна користь на передовій: ви побачите наших славних бійців при ділі і водночас розпізнаєте ворога
(В. Кучер)
;
Йому подобався Амбросимов і його вигляд – людини робочої, що завжди при ділі, завжди заклопотаної
(Б. Левін)
;
в)
 
під час роботи
.
– Я, Василю, при ділі не п'ю, – одвів чарку Тимофій. – Чарка любить вільну годину
(М. Стельмах)
;
І двері відчинені, і старенька служка церковна вже при ділі: вигорілі свічки з підсвічників виймає, у торбинку складає
(Люко Дашвар)
;
Пропа́ща (ма́рна) спра́ва <Пропа́ще (ма́рне) ді́ло>
Пусти́ти / пуска́ти в ді́ло (в рух)
Роби́ти / зроби́ти своє́ [ді́ло]
(30)
 
Святе́ ді́ло
:
а)
 
найкраще
.
– В вас такі нікчемні кубки, що ні в віщо гаразд і налити. Святе діло наші січові коряки
(П. Куліш)
;
[
Маруся
:]
Хто його вигадав – спати влітку в хаті. Святе діло – в садочку, та й під вишеньками
(С. Васильченко)
;
б)
 
благородна діяльність, добра справа
.
Через тиждень ми почнемо своє велике, тяжке й святе діло
(В. Винниченко)
;
– Завжди живи по любові, хай благословляє тебе Господь на діло святе і праведне!
(В. Чемерис)
;
в)
 
добре, чудово
.
– Ви на прощу, панотче? Святе діло!..
(П. Куліш)
;
Сло́во не розхо́диться з ді́лом <Слова́ розхо́дяться з ді́лом>
Справля́ти свої́ діла́
(31)
 
Те́мне ді́ло
:
а)
 
що-небудь незрозуміле, надто заплутане
.
То все.., звичайно, темне діло, щоб відвести очі. Але про це ж умовились вони
(А. Головко)
;
Дідові стали ввижатися якісь істоти – не то чорти, не то янголи, тут діло темне
(Любко Дереш)
;
б)
 
погані вчинки, дії, які викликають осуд
.
Здається, саме тоді Кметь і рішив піти на це темне діло
(М. Хвильовий)
;
(32)
 
Це ді́ло
уживається на знак згоди з чим-небудь, підтвердження чиїхось слів, думок, переконань і т. ін
.
– Вношу, Михайле Ісайовичу, пропозицію: послати подяку інститутові, що він прислав нам такого гарного професора. – О, це діло! – відповіли здаля
(М. Івченко)
;
– А я женитися не думаю, – відповів Рубін з серйозністю .. – До тридцяти років не оженюся. – І це діло, – відповів Каленик Романович. – Поспішати нікуди
(І. Сенченко)
;
(33)
 
Чо́рне ді́ло <Чо́рна спра́ва>
підступні вчинки, які викликають огиду, осуд
.
Сотник і гадки не мав, що в цей час його вороги замишляють проти нього ще одну чорну справу, а друзі все роблять, щоб тому завадити
(М. Циба)
;
Аж кров мені в обличчя пахнула, як здумав, на яке чорне діло мало згоди не дав
(Ю. Мушкетик)
;
(34)
 
Яке́ (що за) ді́ло
кому, чиє
:
а)
 
(грубо)
уживається для підкреслення небажаності чийогось втручання в що-небудь
.
Я хап лозину, потім сміло Під лопухом загомонів: – Яке тобі до мене діло? Я... заховавсь од комарів...
(Л. Глібов)
;
– Що ж ти й справді знущаєшся над жінкою? – А твоє яке діло? – тільки й міг сказати Степан
(Г. Хоткевич)
;
– Нема чого тобі їхати
[за кордон],
Що ти там робитимеш? – А тобі що за діло? Який начальник знайшовся!
(М. Івченко)
;
б)
 
уживається для вираження байдужості до кого-, чого-небудь
.
– Коли ти йдеш за гетьмана, то нехай поставить тобі на всіх дверях і воротях варту; а мені яке діло? Хоч нехай усіх вас перехапають сі розбишаки!..
(П. Куліш)
;
Найдорожче їм
[селянам]
земля, і кому яке діло, чи буде на ній ще одна людина
(М. Стельмах)
;
Як (коли́) прихо́диться / прийшло́ся до чо́го (до ді́ла)