СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ДІЛОВИ́ТО
.
Присл. до ділови́тий.
Самієвський полк працював ревно, спокійно й діловито, як величезна майстерня
(О. Гончар)
;
– Ну? – зараз же почала вона діловито, немов нічого не сталося, немов тільки її ждали, щоб взятись за діло
(В. Винниченко)
;
До колони наблизився офіцер-есесівець. Заклавши руки за спину, уважно, діловито розглядав постаті солдат
[солдатів]
(О. Бердник)
;
* У порівн.
– Се негаразд, що я держу вас при собі? – спитала вона якось поважно, наче діловито
(Леся Українка)
.