ДИМОВИ́Й
, а́, е́.
1
. Прикм. до дим 1
. Між високими вербами було видно два високі димові стовпи
(І. Нечуй-Левицький)
;Живий Донбас встає у клекоті роботи, І Криворіжжя знов у хмарі димовій
(Л. Дмитерко)
;Знову шашка майнула в повітрі, лишаючи по собі димовий слід
(В. Владко)
;//
Здатний утворювати густий дим
.Сигнальний димовий факел застосовується для подання димових сигналів у світлий час доби
(з наук.-попул. літ.)
;//
у знач. ім. димове́,
во́го,
с.Те саме, що поди́мне (див. поди́мний).
Сива жінка на майдані плаче, Бо беруть димове й поволяче
(А. Малишко)
;Січі він платить димове. Січ його захищає, ага татарський так само отримує од нього дещицю
(Ю. Мушкетик)
.2
. перен., заст.
Те саме, що га́зовий
2
.– Я приїду
[до батьків]
пишно та красно, а ти ще краще, – сивою паровицею (бо там усе сиві воли ..), у намітках димових, із любим чоловіком(Марко Вовчок)
.