СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ДЗЮРКО́М
, присл., розм.
Тонкою цівкою; струмком
.
Кров дзюрком побігла по підборіддю
(О. Десняк)
;
Засукав
[Погодняк]
рукава і почав гребти руками в намулі. Піт уже лився з нього дзюрком, коли він переконався, що це даремний труд
(Я. Галан)
.