ҐУ́ЛЯ

, і, ж.

Опуклість, наріст на тілі людини або тварини від запалення, удару і т. ін

Учора середульший

[син]

узяв та з водовозки полетів сторчака додолу і набив чималу ґулю на коліні

(Панас Мирний)

;

На коняку щось напало, ґулі поробилися

(І. Микитенко)

;

* У порівн.

Йому шлях перетинає людина в котелку, з-під якого чорною ґулею вибився чуб

(М. Стельмах)