СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ГОЛОСОВЕДІ́ННЯ
ГОЛОСОВЕ́ДЕННЯ
, ГОЛОСОВЕДІ́ННЯ, я, с., муз.
Мистецтво сполучення голосів в одне співзвучне ціле в поліфонічному творі
.
Створюючи мелодичну основу пісень, самодіяльні композитори (або творчі колективи) часто запозичують професіональні прийоми гармонічної структури твору, логічну побудову форми, правила голосоведення
(з наук. літ.)
;
Українській народній музиці притаманна ритмічна спільність у голосоведінні
(з наук. літ.)
;
// 
Милозвучна, логічно зумовлена зміна звуків в окремих голосах поліфонічного твору
.
Під час запису пісень треба звертати увагу на кожну нову ноту в голосоведенні, бо чим повніша поліфонія народної пісні, тим її гармонія чіткіша й виразніша
(з наук. літ.)
.