СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ГОЛКОВИ́Й
, а́, е́.
1
.
Прикм. до го́лка.
Голкове вушко
;
// 
Признач. для виготовлення голок
.
Уже в 1677 році за описом в одній міщанській слободі Москви було п'ять голкових майстерень
(з наук.-попул. літ.)
;
// 
Який містить голки
.
У голкових аплікаторах (еластичних пластинах і валиках із голками) містяться необхідні для організму метали: цинк, мідь, залізо, нікель, срібло
(з мови реклами)
;
// 
При якому використовується голка або голки (у 2 знач.)
.
В інституті ввели в практику метод голкової біопсії печінки
(з наук. літ.)
.
2
.
у знач. ім. голкові́,
ви́х,
мн., зоол.
Родина риб, представники якої мають видовжене тіло у вигляді товстої голки або своєрідну форму, що нагадує шахову фігуру коня (голка-риба, морський коник і т. ін.)
.
У багатьох видів голкових самці виношують (та часто народжують) потомство
(з наук.-попул. літ.)
.