СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ГОЛГО́ФА
, и, ж., книжн.
Місце страти (від назви гори Голгофи в Єрусалимі, де було розіп'ято Ісуса Христа)
.
Вся інтелігенція зі сходом сонця піде на голгофу: трупами і кров'ю позначиться ця її остання путь...
(Я. Качура)
;
Замок довго ще залишався голгофою. Сторож міг би розповісти про багато страшних ночей у замкових печерах, що затаїли останній крик і короткий удар пострілу...
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Не стоялося їм на одному місці, з якого так чудово було видно і натовп на площі, і саму “голгофу”, як прозвав Богдан поміст кари ще з першого погляду
(Іван Ле)
.