ГОЛІ́ВОНЬКА
, и, ж.
Пестл. до голі́вка.
Болить моя голівонька, Ще й серденько в тузі
(з народної пісні)
;Вона підняла од шитва голівоньку
(Марко Вовчок)
;Ухмиляється будякова квіточка першому промінню ясного сонця, теплому, ясному й пестячому її свіжу рожеву голівоньку
(Панас Мирний)
.◇
(1)
Бі́дна голі́вонька (голова́)
:а)
(зі сл.
моя
,
наша
)
уживається для вираження відчаю, розпачу
.Ганну сьогодні били, учора Параску, а завтра, мабуть, уже моя черга. Ой, матінко, коли б там не огледілись за мене! Ох, Усте, бідна наша голівонька
(Марко Вовчок)
;– Я звелю повісити тебе, якщо не повідаєш мені правди, – тихо сказав Гатило. – Вай, бідна голова моя
(І. Білик)
;О, бідна моя голова! Я теж повинен був написати на вас донос
(Валерій Шевчук)
;б)
(зі сл.
твоя
,
їх
)
уживається для вираження співчуття чиїм-небудь переживанням
.– З такою втіхою я б у домовину рада. Ще дасть
[мати]
тебе заміж за якогось гайдамаку старого, – ось побачиш .. Ох, Марусечко мила! Марусечко люба! Бідна ж твоя голівонька(Марко Вовчок)
.