СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ГОДУВА́ТИ
, у́ю, у́єш, недок., кого.
1
.
Давати кому-небудь їжу
.
Годують нас дуже добре, смачне все і свіже і гарно подане
(М. Коцюбинський)
;
Знедолена ходила
[Катерина]
між людьми, під тином в Старосіллі ночувала і, змоченим гарячими слізьми, черствим шматком Івася годувала
(І. Гончаренко)
;
* Образно.
Сава не шкодуючи годував паровоз дровами
(О. Донченко)
;
// 
Давати корм тваринам
.
– Чим же ти свого коня будеш годувати? – спитав дід. – Сіном, вівсом
(Панас Мирний)
;
Біля крайньої хати у дворі баба годувала курей, примовляючи: “тютіньки, тю-тю-тю, тютіньки, тю-тю-тю”
(В. Нестайко)
;
// 
Давати дитині груди
.
Реджеп .. виразно глянув на дружину, що саме, відвернувшись, годувала немовля
(В. Малик)
;
Закривши хусткою груди, вона почала годувати дитину
(В. Кучер)
.
2
.
Забезпечувати їжею, утримувати кого-небудь
.
Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них?
(Біблія. Пер. І. Огієнка)
;
Треба мені заробляти, треба своїх діток годувати
(Марко Вовчок)
;
У княжій дружині його
[Тура]
одягали, годували
(С. Скляренко)
.
3
.
перен.
Бути джерелом засобів до існування
.
Не стало .. розкішних кущів
[винограду],
з якими зв'язано стільки спогадів, які годували його життя ціле.., не стало шматка хліба...
(М. Коцюбинський)
;
Хоч яка дорога цвинтарна земля, та годує вона тільки гробаря
(М. Стельмах)
.
Баглаї́ би́ти (годува́ти)
(1)
 
Годува́ти бе́бехами (буханця́ми)
кого і без дод.
бити кого-небудь
.
Хома подумав, що ще трохи його товкмачив, прийнявсь лежачого шкварити... знай його бебехами годує
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
– Оце діждався діточок на старість... Не хлібом, а бебехами годують
(Григорій Тютюнник)
;
(2)
 
Годува́ти / нагодува́ти гарбуза́ми (рідше гарбузо́м)
кого, жарт.
відмовляти тому, хто сватається
.
– У нас не попадайсь, зараз провчимо, а найбільше тих, що добрих людей замість рушників та годують гарбузами
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
Дівчині вже вісімнадцять минуло, а вона й досі женихів гарбузами годує
(М. Стельмах)
;
[
Бабуся
:]
А про сватів – що і казати? Лізли, як мухи, до нашої хати! Батько, було, їх звичайно вшанує, мати смачним гарбузом нагодує
(Я. Щоголів)
;
(3)
 
Годува́ти зли́днів (зли́дні)
жити в нужді, в бідності
.
[
Кіндрат Антонович
:]
Я цілий вік трудився .. увесь вік злиднів годував, недоїдав, недопивав
(М. Кропивницький)
;
Колись отак стояв Павло із Степаном Кучером, таким же бідаком, що не схотів годувати злиднів і втік десь на Кривий Ріг
(Д. Прилюк)
;
(4)
 
Годува́ти з ло́жечки
кого, ірон.
надмірно опікати кого-небудь, піклуватися про когось
.
Перш за все хоче
[Семен]
рішуче відкинути ті наклепи, які тут зводилися на “клуб інтелектуалів”... Вони дорослі люди, і годі вже годувати їх з ложечки
(Ю. Бедзик)
;
(5)
 
Годува́ти ляща́ми
кого
завдавати ударів рукою; бити по обличчю кого-небудь, караючи за провину
.
Дяк за кожний вияв сваволі годував його .. важкими лящами
(О. Іваненко)
;
Не такий я єсть чоловік, щоб хто мене лящами годував
(М. Лукаш, пер. з тв. М. Сервантеса)
;
(6)
 
Годува́ти обіця́нками (жда́никами, пожда́никами)
кого і без дод.
неодноразово обіцяти кому-небудь зробити щось, але не виконувати обіцяного
.
– Хіба ти не бачиш, що вони щодня швендяють до мене .. Все підождіть та підождіть
[грошей]
– пожданиками годують
(Панас Мирний)
;
[
Макар
:]
Ти й досі годуєш мене жданиками: жди та пожди
(М. Кропивницький)
;
Минули не то два тижні, ба й місяць, і два, а грошей не вертають; він править, а його обіцянками годують
(М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо)
;
(7)
 
Годува́ти / погодува́ти штурханця́ми
кого
бити кого-небудь різкими короткими ударами
.
Зоньку годували штурханцями по кутках
(Леся Українка)
;
Старший школяр відібрав у нього рогатку, погодував добре штурханцями й відпустив, пригрозивши, що розкаже директорові школи
(з газ.)
;
(8)
 
Годува́ти ра́ків
бути утопленим; утопитися
.
– Десь тепер наш котигорошок з турком бесідує, – обізвалась Соломія. – Як не годує раків дунайських, – кинув Остап
(М. Коцюбинський)
;
Нема його, не буде, амінь йому, пішов на дно раків годувати!
(О. Гончар)
;
(9)
 
Годува́ти (рідко відгодо́вувати) во́ші (во́шей, бліх, ну́жу, блощи́ці і т. ін.):
а)
 
жити дуже бідно, злидарювати
.
Ще й кирпу гне... мов їй гірше тепер, ніж тоді, як нужу годувала!..
(Панас Мирний)
;
Годуючи бліх по татарських хуторах, самотуж тягаючи плуга на будуванні залізниці.., він мав змогу спостерігати за всіма готуваннями, що велися на перешийку
(О. Гончар)
;
б)
 
перебувати в поганих побутових умовах
.
Будеш же ти воші годувати. Рано й вечір жінку споминати
(П. Чубинський)
;
– А потім ще йди, значить, і воюй за пана, іди, значить, воші в окопах годуй
(Ю. Яновський)
;
– Будуть чи не буде коней – промовчу про вас, а, боронь Боже, попадуся з ними – підете у тюрягу казенні блощиці годувати
(М. Стельмах)
;
– Гречку возив на тік, та й напоумило мене курям кілька снопиків прихопити. Ну, от і прихопив – уже три неділі вошей тут
[у в'язниці]
відгодовую
(Ю. Збанацький)
;
(10)
 
Годува́ти (частува́ти) / нагодува́ти (почастува́ти) поти́личниками
кого і без дод.
бити кого-небудь по потилиці, караючи за якусь провину
.
Мусила Левантина зостатися, і справді їй покращало: хазяйка вже не годувала її потиличниками і менше лаяла
(Б. Грінченко)
;
Ніколи його ніхто не бив, а батько й поготів. Бабуся в дитинстві частувала потиличниками й давала ляпанців, але то була не кара, а ласка
(В. Собко)
;
(11)
 
І кі́шки нема́ чим (ні́чим) годува́ти
у кого
хто-небудь дуже бідний
.
– Попросив би могорича, та знаю, що в вас і кішки нема чим годувати, – сказав Зануда й вийшов з хати
(І. Нечуй-Левицький)
;
(12)
 
[І] хлі́бом не году́й, а дай...
кого, з інфін.
уживається для вираження чиєї-небудь пристрасті до чогось
.
Його хлібом не годуй, а дай за когось клопотатися
(О. Полторацький)
;
Почали з батьком про кавалерію говорити, бо старого Кирила хлібом не годуй, а дай пригадати, як він... на Варшаву ходив
(М. Зарудний)
;
Завжди знайдеться людина, яку хлібом не годуй, а дай повчити когось
(з газ.)
;
Пої́ти, годува́ти (зодяга́ти, заст. корми́ти і т. ін.)