ГОДУВА́ТИ
, у́ю, у́єш, недок., кого.
1
. Давати кому-небудь їжу
. Годують нас дуже добре, смачне все і свіже і гарно подане
(М. Коцюбинський)
;Знедолена ходила
[Катерина]
між людьми, під тином в Старосіллі ночувала і, змоченим гарячими слізьми, черствим шматком Івася годувала(І. Гончаренко)
; * Образно.
Сава не шкодуючи годував паровоз дровами
(О. Донченко)
;//
Давати корм тваринам
.– Чим же ти свого коня будеш годувати? – спитав дід. – Сіном, вівсом
(Панас Мирний)
;Біля крайньої хати у дворі баба годувала курей, примовляючи: “тютіньки, тю-тю-тю, тютіньки, тю-тю-тю”
(В. Нестайко)
;//
Давати дитині груди
.Реджеп .. виразно глянув на дружину, що саме, відвернувшись, годувала немовля
(В. Малик)
;Закривши хусткою груди, вона почала годувати дитину
(В. Кучер)
.2
. Забезпечувати їжею, утримувати кого-небудь
. Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них?
(Біблія. Пер. І. Огієнка)
;Треба мені заробляти, треба своїх діток годувати
(Марко Вовчок)
;У княжій дружині його
[Тура]
одягали, годували(С. Скляренко)
.3
. перен.
Бути джерелом засобів до існування
. Не стало .. розкішних кущів
[винограду],
з якими зв'язано стільки спогадів, які годували його життя ціле.., не стало шматка хліба...(М. Коцюбинський)
;Хоч яка дорога цвинтарна земля, та годує вона тільки гробаря
(М. Стельмах)
.◇
Баглаї́ би́ти (годува́ти)
див.
би́ти
;(1)
Годува́ти бе́бехами (буханця́ми)
кого і без дод.
– бити кого-небудь
.Хома подумав, що ще трохи його товкмачив, прийнявсь лежачого шкварити... знай його бебехами годує
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;– Оце діждався діточок на старість... Не хлібом, а бебехами годують
(Григорій Тютюнник)
;(2)
Годува́ти / нагодува́ти гарбуза́ми (рідше гарбузо́м)
кого, жарт.
– відмовляти тому, хто сватається
.– У нас не попадайсь, зараз провчимо, а найбільше тих, що добрих людей замість рушників та годують гарбузами
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;Дівчині вже вісімнадцять минуло, а вона й досі женихів гарбузами годує
(М. Стельмах)
;[
Бабуся
:]
А про сватів – що і казати? Лізли, як мухи, до нашої хати! Батько, було, їх звичайно вшанує, мати смачним гарбузом нагодує(Я. Щоголів)
;(3)
Годува́ти зли́днів (зли́дні)
– жити в нужді, в бідності
.[
Кіндрат Антонович
:]
Я цілий вік трудився .. увесь вік злиднів годував, недоїдав, недопивав(М. Кропивницький)
;Колись отак стояв Павло із Степаном Кучером, таким же бідаком, що не схотів годувати злиднів і втік десь на Кривий Ріг
(Д. Прилюк)
;(4)
Годува́ти з ло́жечки
кого, ірон.
– надмірно опікати кого-небудь, піклуватися про когось
.Перш за все хоче
[Семен]
рішуче відкинути ті наклепи, які тут зводилися на “клуб інтелектуалів”... Вони дорослі люди, і годі вже годувати їх з ложечки(Ю. Бедзик)
;(5)
Годува́ти ляща́ми
кого
– завдавати ударів рукою; бити по обличчю кого-небудь, караючи за провину
.Дяк за кожний вияв сваволі годував його .. важкими лящами
(О. Іваненко)
;Не такий я єсть чоловік, щоб хто мене лящами годував
(М. Лукаш, пер. з тв. М. Сервантеса)
;(6)
Годува́ти обіця́нками (жда́никами, пожда́никами)
кого і без дод.
– неодноразово обіцяти кому-небудь зробити щось, але не виконувати обіцяного
.– Хіба ти не бачиш, що вони щодня швендяють до мене .. Все підождіть та підождіть
[грошей]
– пожданиками годують(Панас Мирний)
;[
Макар
:]
Ти й досі годуєш мене жданиками: жди та пожди(М. Кропивницький)
;Минули не то два тижні, ба й місяць, і два, а грошей не вертають; він править, а його обіцянками годують
(М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо)
;(7)
Годува́ти / погодува́ти штурханця́ми
кого
– бити кого-небудь різкими короткими ударами
.Зоньку годували штурханцями по кутках
(Леся Українка)
;Старший школяр відібрав у нього рогатку, погодував добре штурханцями й відпустив, пригрозивши, що розкаже директорові школи
(з газ.)
;(8)
Годува́ти ра́ків
– бути утопленим; утопитися
.– Десь тепер наш котигорошок з турком бесідує, – обізвалась Соломія. – Як не годує раків дунайських, – кинув Остап
(М. Коцюбинський)
;Нема його, не буде, амінь йому, пішов на дно раків годувати!
(О. Гончар)
;(9)
Годува́ти (рідко відгодо́вувати) во́ші (во́шей, бліх, ну́жу, блощи́ці і т. ін.):
а)
жити дуже бідно, злидарювати
.Ще й кирпу гне... мов їй гірше тепер, ніж тоді, як нужу годувала!..
(Панас Мирний)
;Годуючи бліх по татарських хуторах, самотуж тягаючи плуга на будуванні залізниці.., він мав змогу спостерігати за всіма готуваннями, що велися на перешийку
(О. Гончар)
;б)
перебувати в поганих побутових умовах
.Будеш же ти воші годувати. Рано й вечір жінку споминати
(П. Чубинський)
;– А потім ще йди, значить, і воюй за пана, іди, значить, воші в окопах годуй
(Ю. Яновський)
;– Будуть чи не буде коней – промовчу про вас, а, боронь Боже, попадуся з ними – підете у тюрягу казенні блощиці годувати
(М. Стельмах)
;– Гречку возив на тік, та й напоумило мене курям кілька снопиків прихопити. Ну, от і прихопив – уже три неділі вошей тут
[у в'язниці]
відгодовую(Ю. Збанацький)
;(10)
Годува́ти (частува́ти) / нагодува́ти (почастува́ти) поти́личниками
кого і без дод.
– бити кого-небудь по потилиці, караючи за якусь провину
.Мусила Левантина зостатися, і справді їй покращало: хазяйка вже не годувала її потиличниками і менше лаяла
(Б. Грінченко)
;Ніколи його ніхто не бив, а батько й поготів. Бабуся в дитинстві частувала потиличниками й давала ляпанців, але то була не кара, а ласка
(В. Собко)
;(11)
І кі́шки нема́ чим (ні́чим) годува́ти
у кого
– хто-небудь дуже бідний
.– Попросив би могорича, та знаю, що в вас і кішки нема чим годувати, – сказав Зануда й вийшов з хати
(І. Нечуй-Левицький)
;(12)
[І] хлі́бом не году́й, а дай...
кого, з інфін.
– уживається для вираження чиєї-небудь пристрасті до чогось
.Його хлібом не годуй, а дай за когось клопотатися
(О. Полторацький)
;Почали з батьком про кавалерію говорити, бо старого Кирила хлібом не годуй, а дай пригадати, як він... на Варшаву ходив
(М. Зарудний)
;Завжди знайдеться людина, яку хлібом не годуй, а дай повчити когось
(з газ.)
;Пої́ти, годува́ти (зодяга́ти, заст. корми́ти і т. ін.)
див.
пої́ти
.