ГОДИ́НА

, и, ж.

Одиниця виміру часу, що дорівнює 1/24 доби, або 60 хвилинам

Згадаю що чи що набачу, То так утну, що аж заплачу. І ніби сам перелечу Хоч на годину на Вкраїну

(Т. Шевченко)

;

Години цілі ми дивилися, як оси Серйозно повзають у селищах своїх

(М. Рильський)

з числ.

Відрізок часу, що дорівнює 60 хвилинам, який відраховують від півночі або від півдня

До 1 години сиджу за столом

(М. Коцюбинський)

;

Близько другої години ночі всі заводи й установи міста були в бойовій готовності

(В. Кучер)

перев. з означ.

Відрізок часу, що відводиться на урок, лекцію, певне заняття і т. ін

– Я таки часом шила. – На годинах “рукоділля”, як була ще гімназисткою? – подражнила її знову сестра

(Леся Українка)

;

Відрив науки від виховання, .. зменшення годин у школах на предмети, які виховують душу, і збільшення на ті, які дають технічні знання, роблять людину подобою живого робота

(А. Михайленко)

перев. одн., перев. з означ.

Певний період часу, певна пора, певний момент

Казано в середу везти новобранців по обіді. Сиджу я та дожидаю тієї години

(Марко Вовчок)

;

Любіть Україну .. в годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди!..

(В. Сосюра)

;

без означ.

Добрий, сприятливий час

Ми оливи наливаєм Та байдуже собі співаєм – Чи то в годину, чи в напасть

(Т. Шевченко)

;

І година прийде.., буде хижий ворог під гарматний дзвін .. утікать на Київ, з Києва – в Берлін

(В. Сосюра)

тільки одн., у сполуч. зі сл.

недобрий

нещасний

і т. ін.

Важкі, скрутні обставини

[

Одарка

Ох, чуло ж моє серце недобру годину! Всю дорогу його наче гадина яка ссала

(Панас Мирний)

;

В нещасну годину шотландський народ Кував свою ясную зброю, У першому бою розбиті були, Багато лягло головою

(Леся Українка)

;

Уживається у складі проклять, недобрих побажань, мимовільної згоди в чому-небудь і т. ін.

Хай на вас лиха година вдарить

(Номис)

;

Послухав наш Рябко поради Явтуха. – Нехай тяжка йому година та лиха

(П. Гулак-Артемовський)

;

– Возьміть

[візьміть]

його... бо покину, Як батько покинув, – Бодай його не кидала Лихая година

(Т. Шевченко)

;

– Хто ж се вас так побив? – Ох! Він, Христе, він, бодай його збила лиха та нещасна година!

(Панас Мирний)

(1)

Академі́чна годи́на

–

навчальна година у вищих та середніх навчальних закладах тривалістю, як правило, 45 хвилин

Його висвячено на лицаря українізації першого розряду з оплатою академічної години один карбованець вісімдесят копійок

(В. Підмогильний)

;

Для гуртка виділено трохи коштів .. Маємо змогу збиратися двічі на тиждень. Ти, Валерію, зможеш двічі? За одну академічну годину матимеш дванадцять карбованців

(В. Петльований)

;

Вибива́ти (видзво́нювати) / ви́бити (ви́дзвонити) годи́ни (годи́ну)

див.

вибива́ти

;

Вичи́тувати / ви́читати [свої́] годи́ни

див.

вичи́тувати

;

(2)

Годи́ни (годи́на) пік

–

найбільше напруження, завантаження в роботі транспорту, підприємства і т. ін

Вранці витрата електроенергії збільшується в кілька разів. Ще більше зростає потреба в електроенергії вечорами в години пік

(із журн.)

;

За пів годи́ни <розм. За пів годи́нки>

див.

пів

;

З пів годи́ни <розм. З пів годи́нки>

див.

пів

;

(3)

Коменда́нтська годи́на

–

викликана надзвичайними обставинами заборона з'являтися на вулицях населеного пункту без перепустки після визначеного часу

Надвечір, коли зайшла комендантська година і цивільному населенню ходити по вулицях було вже невільно, ми одвезли клишоногого двірника в його завулок

(Л. Первомайський)

;

Понаднормо́вий час <Понаднормо́ві годи́ни>

див.

час

;

(4)

Сме́ртна годи́на

–

час чиєї-небудь смерті, кончини

– Гинемо, отче! Гинемо! – волали люди. – Смертна година наближається... Порятуй... помилуй... і захисти!

(М. Старицький)

;

Коли почула

[бабуся]

свою смертну годину, .. звеліла увечері скликати рідню

(М. Стельмах)

;

(5)

Ти́ха (ме́ртва) годи́на

–

післяобідній відпочинок, сон (перев. у дитячих садках, лікарнях, санаторіях і т. ін.)

Він вимагав, щоб мертвої години по обіді суворо додержували

(М. Трублаїні)

;

Після обіду в будинку відпочинку наступає тиха година

(Ю. Мокрієв)

;

(6)

Урядо́ві годи́ни

–

службові години, час роботи службовців певної установи або організації

Моє неуважне ставлення до своїх службових обов'язків, те, що я ніколи не одсиджував визначених для мене урядових годин, взагалі зрідка й нерегулярно з'являвся в комітеті, він сприймав як особисту для себе образу

(В. Домонтович)

○

(7)

Чима́лу́ годи́ну,

у знач. присл.

–

надто довго

Чималу ж я годину пересиділа, поки вийшли пани

(Марко Вовчок)

△

(8)

Астрономі́чна годи́на

–

одиниця часу, що дорівнює 60 хвилинам

Норми часу розраховуються, виходячи з астрономічної години (60 хвилин), крім таких видів роботи, як читання лекцій та проведення лабораторних, практичних і семінарських занять

(з навч. літ.)

◇

Бий / поби́й тебе́ (його́, її́ і т. ін.) лиха́ годи́на (грім, хрест, моро́ка і т. ін.),

див.

би́ти

;

(9)

Бода́й (щоб) його́ (тебе́, її́ і т. ін.) взяла́ лиха́ годи́на <Взяла́ б його́ (тебе́, її́ і т. ін.) лиха́ годи́на>,

лайл.

–

уживається для вираження незадоволення, обурення ким, чим-небудь із недобрими побажаннями

– Грішу! – подумав Харитон. – А все оті цокотухи розворушили мої думки, згадали мені про Онисю. А, бодай вас лиха година взяла!

(І. Нечуй-Левицький)

;

Домінік був злий і на татар, і на козаків, і на панів за те, що стурбували його надаремно. “Взяла б його лиха година! Чорт напав Єремію та панів! І чом би було не помиритись з козаками? А тепер качайся в якомусь наметі під дощем та сльотою”

(І. Нечуй-Левицький)

;

(10)

Годи́ну в годи́ну

–

систематично, безперервно, постійно

Вони справді казково багаті, наші літературні предки! Ми вдячні їх батьківській благостині й науці, яку вони нам передають день у день, годину в годину

(з газ.)

;

Дава́ти / да́ти чи́сту годи́ну (чи́стий, святи́й спо́кій (по́кій))

див.

дава́ти

;

(11)

До су́дної годи́ни <До су́дного дня>

–

до самої смерті, до кінця життя

Вони

[люди]

всі падають лицем туди, куди поривалися серцем, вони падають зіницями на схід. І лежатимуть так до судного дня

(І. Багряний)

;

– Тільки стійте вже тут весь день, а щоб стояли ви каменем до судної години

(Р. Іваничук)

;

Буду пам'ятати моє горе до судної години!

(із журн.)

;

(12)

З годи́ни на годи́ну

–

найближчим часом, дуже скоро

Іван Федорович як неживий ходить. Він жде сина з години на годину

(Панас Мирний)

;

Коли фронт відкотився недалеко і чути було бої, він виглядав своїх з години на годину

(Григорій Тютюнник)

;

(13)

Зо́ряна годи́на

а)

найсприятливіший момент, період у чиєму-небудь житті

Хай вони спробують вірити в свою зоряну годину, хоч один день

(В. Дрозд)

;

б)

найвищий ступінь піднесення, розвитку чого-небудь

Імпресіонізм зазнав своєї зоряної години в живописі 1880 року, а в музиці тільки на початку 90-х років

(із журн.)

;

(14)

К лихі́й годи́ні <У лихо́ї годи́ни>

–

уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь несхвалення чогось і т. ін

– Оце трахнув! Трохи голови не збив к лихій годині!

(Григорій Тютюнник)

;

Як вони його

[буряк]

там буртували в лихої години, .. запрівся

(Григорій Тютюнник)

;

– Та не бери ти стільки, бо підірвешся к лихій годині, Максиме

(М. Зарудний)

;

(15)

Лиха́ (важка́, гірка́ і т. ін.) годи́на

–

певний період у чиєму-небудь житті з тяжкими, несприятливими обставинами; горе, нещастя

Я маю храбрую

[хоробру]

дружину, Терпівших гіркую годину Од злих людей і од богів

(І. Котляревський)

;

Думи мої, думи мої, Ви мої єдині, Не кидайте хоч ви мене При лихій годині

(Т. Шевченко)

;

– Лиха година вигнала мене з батькового двору й пустила по світу бурлачкою

(І. Нечуй-Левицький)

;

В грудях билось єдине бажання: Щоб тебе не спіткало страждання, Щоб минула година лиха

(П. Грабовський)

;

От записав .. мій друг Мені свій адрес

[адресу].

У гірку годину

(М. Рильський)

;

Він

[князь]

залишив нас у таку важку годину – тож хай сам тепер дбає про себе!

(В. Малик)

;

(16)

Лиха́ годи́на несе́ / занесла́ (принесла́, приволокла́ і т. ін.)

кого, зневажл.

–

уживається для вираження незадоволення з приводу прибуття кого-небудь небажаного кудись

Завалували собаки у дворі. – Когось несе лиха година! – промовив він і знову принявся

[прийнявся]

за чай

(Панас Мирний)

;

Прийшов

[Осел].

А Громовик до його

[нього]

обізвавсь: “Чого це ти тут опинився? І як це ти сюди пропхавсь?” “Приволокла лиха година!”

(Л. Глібов)

;

– Піднесла ж лиха година цього Загнибіду!.. Бог його знає, чого воно світ так міниться. Здається, він тоді зовсім не такий був

(Панас Мирний)

;

І принесла-таки лиха година .. отого непросипленного п'янюгу, – зашепотів Єремія до Гризельди

(І. Нечуй-Левицький)

;

(17)

Лиха́ годи́на но́сить / розноси́ла

кого, зневажл.

–

уживається для вираження незадоволення з приводу відсутності, блукання, вештання кого-небудь десь (перев. коли на нього чекають)

[

Тишко

Давайте вечеряти!

[

Палажка

Дивись, який командир! Ти розкажи мені, де тебе носить лиха година?

(Я. Мамонтов)

;

– Так, так... Де ж уночі розноси#ла його лиха година?.. – плакалась Хівря

(Панас Мирний)

;

Ли́хо (біда́, лиха́ годи́на) його́ (її́, їх і т. ін.) зна́є

див.

ли́хо

;

Лічи́ти (рахува́ти) дні (годи́ни, хвили́ни і т. ін.)

див.

лічи́ти

;

(18)

Наверну́ла лиха́ годи́на

–

прибув, з'явився той, із ким пов'язане яке-небудь нещастя або щось неприємне

Вона була козачкою вільного роду, і навернула лиха година цього Федора до їх у село

(Панас Мирний)

;

(19)

На яко́ї лихо́ї годи́ни,

зневажл.

–

навіщо, для чого

– І скажіть мені: на якої лихої години все добивались, щоб оту цензуру одмінити?

(Панас Мирний)

;

Не бере́ (не ві́зьме) ніщо́ (воро́жа ку́ля, лиха́ годи́на і т. ін.)

див.

бра́ти

;

Не день не годи́ну <Не день не два>

див.

день

;

Не лічи́ти (не рахува́ти) годи́н (хвили́н)

див.

лічи́ти

;

Нема́ (нема́є, не було́) [і] про́сві́тку (просві́тлої годи́ни)

див.

нема́

;

(20)

Ні к лихі́й годи́ні,

зі сл.

не годиться

зневажл.

–

ні до чого, нікуди, зовсім

– Е, це діло ні к лихій годині не годиться!

(Григорій Тютюнник)

;

Отуди́ к лихі́й годи́ні!

див.

отуди́

;

(21)

Під серди́ту годи́ну

–

спересердя, у стані роздратування

Під сердиту годину, .. Одна

[сестра]

смиче за чуприну і товченики дає

(Л. Глібов)

;

(22)

Під скрутну́ годи́ну <Під скрутни́й час>

–

за тяжких, складних обставин

– А вже, кажу йому

[становому],

– у вас і служба! Та ще під такий скрутний час, як тепереньки

(Панас Мирний)

;

– Бідні люди завжди продають дівчат під скрутну годину, – додала вона і важко зітхнула

(З. Тулуб)

;

(23)

Поби́ла лиха́ [та нещасли́ва] годи́на

кого, заст.

–

хто-небудь зазнав лиха, нещастя, когось спіткало лихо, нещастя (перев. з вираженням незадоволення, розпачу і т. ін.)

Сопе

[Нечипір]

та мовчить, й очей, що заплили горілкою, не розведе. – Побила мене лиха година та нещаслива, – зараз гукнула на нього Пріська, – от із сим дурнем, п'яницею, волоцюгою! Де ти там у гаспида таскавсь?

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

– От побила мене лиха та нещаслива година! Сподівалася на старість спочити, – от і спочила! – закінчила стара

(Панас Мирний)

;

– Побила нас лиха година та нещаслива! Ой Боже наш милостивий та милосердний! За віщо ж нас так страшно скривдили?

(І. Нечуй-Левицький)

;

Вродиться ж таке божевільне... А, побила мене лиха година з нею. Коли б чого не наробила! Чогось аж острах мене взяв

(І. Карпенко-Карий)

;

Всі люди радіють, весело .. зустрічають велике свято. Тільки її

[Олену]

одну побила лиха година

(М. Коцюбинський)

;

(24)

Проби́ла годи́на

чия

–

настав вирішальний момент, період у чиємусь житті

Що ж чекає його – втікача з каторги! .. І бачив, що перед ним тяжкий шлях. Завтра прийде день і проб'є його година

(І. Багряний)

;

Про (на) чо́рний день (чо́рну годи́ну)

див.

день

;

Су́дний день (час) <Су́дна годи́на>

див.

день

;

(25)

У два́дцять чоти́ри годи́ни

–

за короткий час, дуже швидко, негайно і неодмінно

– Він дума, свиняче рило, як рештант

[арештант],

то вже не людина. А може, він кращий за тебе .. Гля-ади! як тільки дізнаюсь, я тебе .. в двадцять чотири години

(М. Коцюбинський)

;

Халі́ф (калі́ф) на час (на годи́ну)

див.

халі́ф

;

(26)

Ці́лими годи́нами <Ці́лі годи́ни>

–

протягом тривалого часу

Там

[коло річки]

він цілими годинами любить сидіти

(І. Франко)

;

(27)

Яка́ лиха́ годи́на,

зі сл.

стукає

ходить

і т. ін.

, зневажл.

–

хто, що

Дев'ять годин ранку. – І яка лиха година там стукає?

(Остап Вишня)

;

Яка лиха година загнала мене сюди до цього кащенківського міста?

(В. Домонтович)

;

(28)

Як одна́ годи́на

–

дуже швидко

Так-то проживає Олеся, працюючи без спочину, без утоми; так і рік цілий минув, як одна година

(Марко Вовчок)

;

Тиждень минув як одна година

(І. Нечуй-Левицький)