ГЛЯНЦЮВА́ТИ

, ю́ю, ю́єш, ГЛЯНЦУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що.

Наводити глянець, глянц

Бере

[столяр]

політуру й глянцує

[деталь]

до блиску

(Л. Первомайський)

;

Його черевики були чисті, і Йосип тільки глянцював їх, орудуючи щітками, а потім сукнянкою

(Б. Харчук)

;

Сідалковський справді каліграфічно написав собі візитку, перефотографував її і цілу ніч друкував, глянцював, висушував й вирізав

(О. Чорногуз)