ГЕ́МОНСЬКИЙ

, а, е, розм.

Прикм. до ге́мон.

– Та й гемонський же кінь, як вискочить, як попре за ліс!

(Панас Мирний)

;

Явдоха швидше та швидше тягла синка на край майдану, далі від гемонських спокус

(О. Ільченко)

;

І попустила ж гемонська сила, щоб його Палазя та закохалась в роззяву!

(Ю. Яновський)

;

– Це вже ми після війни третій раз парк садовимо, їдять гемонські кози!

(Остап Вишня)