ГА́ТКА

, и, ж.

Настил з дерева, хмизу і т. ін. для проїзду через болото

Уночі частина козаків непомітно пройшла зробленою на болоті гаткою

(з наук.-попул. літ.)

;

Те саме, що гре́бля.

Довгі ряди коней з синіми гусарами спустились з гори на довгу гатку

(І. Нечуй-Левицький)

;

На краю гатки, що випнулася в панський став, біля вбитого в мул кийка, погойдувався на воді невеличкий човен

(К. Гриб)

;

– То ходімо чи що, – радо буркнув Славко. – Поїдемо до гатки рибу ловити. Там тихо, дачників нема

(О. Бердник)