СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ГАРАНТУВА́ТИ
, у́ю, у́єш, недок. і док., що і без прям. дод.
Давати гарантію у чому-небудь
.
[
Батура
:]
Я відредагую ваші записки і гарантую – вони будуть видані з моєю передмовою
(О. Корнійчук)
;
Про те, щоб взяти перевал в лоб, не могло бути й мови. Це коштувало б багато жертв, але успіху не гарантувало
(О. Гончар)
;
Мазепа гарантував легке розквартирування вимученого походами війська й чудову зимівку у відносно теплому краї
(Г. Колісник)
;
// 
від чого.
Захищати
.
Мав пристойну посаду, мав броню, яка гарантувала від фронту, мав квартиру в центрі міста
(Є. Доломан)
;
Скромність гарантує митця від мук невдоволеного самолюбства
(з публіц. літ.)
.