СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ВОЛОДАРЮВА́ТИ
, ю́ю, ю́єш, недок.
Маючи повну владу, керувати державою, краєм і т. ін
.
Грек Адаміс, який жив у столиці гунів, сказав..: “.. На моїй колишній батьківщині, в Римській імперії, володарюють тирани”
(І. Білик)
;
Анна, в жилах якої текла кров візантійських імператорів і угорських королів, рішуче прагнула володарювати сама
(з навч. літ.)
;
// 
Підпорядкувавши своїй волі, розпоряджатися ким-, чим-небудь
.
Думалося Когутові, що .. буде він володарювати довіку. Аж воно не так вийшло
(І. Цюпа)
;
Жінка .. хотіла б володарювати над своїм чоловіком неподільно
(П. Загребельний)
;
Природою треба володарювати розумно, тобто жити не всупереч її законам, а поважати їх
(з газ.)
;
* Образно.
Вона
[мати]
ж, опритомнівши, – враз, як при блискавці, – побачила, який світ став страшний!.. дикий, мов пустеля, де володарюють змії, живучи з горя людського
(В. Барка)
.