СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ВОГНЕПА́ЛЬНИЙ
, а, е.
1
.
Пристосований для стрільби за допомогою пороху або інших вибухових речовин
.
Ось ця четвірка
[банда]
й ходила по хатах, вимагаючи вогнепальну і холодну зброю
(Григорій Тютюнник)
;
У злочинців вилучено дванадцять одиниць вогнепальної зброї
(з газ.)
;
За допомогою технічних засобів митники встановили, що вогнепальні причандалля заховали в корпусі системного блока комп'ютера
(з газ.)
.
2
.
Заподіяний кулею, осколком снаряда і т. ін. (про рани)
.
Вогнепальних ран на їхніх тілах поки що не знаходили
(М. Білкун)
;
Розрізняють рани різані, колоті, забиті, рвані, вогнепальні
(з наук. літ.)
;
Вогнепальна травма
.