ВНІВЕ́ЦЬ

(УНІВЕ́ЦЬ), присл.

Дотла, вщент, зовсім

Яке де упало зерно при дорозі, Те скоро унівець стоптали прохожі

(І. Манжура)

;

Скільки тут, на землі .. Плаче юних сердець, Що розбились внівець Тим коханням палким і огнистим!

(М. Рильський)

;

Слабкий, нецікавий стенд або погано навчений персонал може легко звести внівець вкладені кошти на рекламні заходи

(з навч. літ.)

;

Відсутність обліку зводить унівець формування нормальних економічних стосунків між постачальником та споживачем енергоносіїв

(із журн.)