ВЛІ́ТКУ

(УЛІ́ТКУ), присл.

Літньою порою, літом

Улітку, саме серед дня, Пустуючи, дурне ягня Само забилося до річки Напитися водички

(Л. Глібов)

;

Як чарує очі влітку над горою сонця схід!

(М. Терещенко)

;

Влітку риба йде вгору на мілини, взимку спускається вниз на більшу глибінь

(І. Багряний)

;

Вивчивши уроки, влітку цілий день я гасав з хлопчаками по вулицях, ходив на річку, в ліс, знав усі околиці нашого міста

(Б. Антоненко-Давидович)

;

Боян заспівав .. Здавалося, слова співця народжувалися одразу, ось тут, несподівано, як прозора хмаринка на передгрозовому небі влітку

(О. Бердник)