ВІДРІЗНИ́ТИСЯ
див.
відрізня́тися
.ВІДРІЗНЯ́ТИСЯ
, заст. ВІДРІЖНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВІДРІЗНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, док.
1
. тільки недок.
Бути несхожим якоюсь ознакою, рисою на інших
. Невисока Христя, з повним рожевим лицем, молодими ясними очима, чорними бровами, так одрізнялася від змарнілої Олени
(Панас Мирний)
;Він одрізнявся од других своєю незвичайною працьовитістю, якоюсь завзятістю в роботі
(М. Коцюбинський)
;Лист тим тільки й відрізнявся від решти її листів, що в нім сестра вилаяла поетів
(М. Хвильовий)
;Іван Іванович розказав свої пригоди. Вони мало одрізнялись од пригод Володі
(О. Донченко)
.2
. тільки недок.
Виділятися серед інших
. Все те галасування то піднімалося разом, то затихало; а звідтіль одрізнявся голосний крик навісного півня або ревіння корови
(І. Нечуй-Левицький)
;Починаються різноманітні танці, серед яких відрізняються танці окремих цехів
(І. Кочерга)
;Електроімпульсні технології одержання високих тисків відрізняються високою технологічністю
(з наук. літ.)
.3
. заст.
Відходити, відокремлюватися від кого-, чого-небудь
. Козаки тим часом стали одрізнятись. Повиходили з гурту та й потягли додому
(Панас Мирний)
;Місяць світить.., а по майдані німо .. ходять туди й назад по парі і низками міські панянки та їх кавалери. Дві тіні одрізнились з рядів і повернули з майдану за ріг вулиці
(С. Васильченко)
;//
перев. док., заст.
Із спільного господарства виділитися в окреме
.– Лучче, тату, зовсім одрізниться з худобою і полем, – сказав Карпо
(І. Нечуй-Левицький)
.