СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ВІДРИ́ВЧАСТО
, рідко.
Присл. до відри́вчастий.
– Та й оглянути Гершків двір теж не вадить. – Правда, – одривчасто промовив Петро. – То їдьмо ж туди
(М. Старицький)
;
Вона гукнула до Кайдашихи одривчасто, крутнулась і побігла в хату
(І. Нечуй-Левицький)
;
Думки пливли якось відривчасто
(М. Трублаїні)
.