СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ВІДМОЛИ́ТИСЯ
див.
відмо́люватися
.
ВІДМО́ЛЮВАТИСЯ
, ююся, юєшся, недок., ВІДМОЛИ́ТИСЯ, олю́ся, о́лишся, док.
1
.
Молячись, випрошувати прощення за гріхи
.
Хоч я й нагрішу за цілий тиждень, зате ж одмолюсь, як прийде свята неділенька!
(І. Нечуй-Левицький)
;
// 
від кого – чого.
Молитвами відганяти від себе зло
.
Під тином п'яненька жінка тремтіла, одхрещуючись та одмолюючись від лихої напасті
(Панас Мирний)
.
2
.
тільки док., перен.
Благаючи, відпроситися в когось
.
Василь з плачем розказав матері, .. як його намірялись свої вбити, .. як він, одмолившись, утік
(Панас Мирний)
;
Добре відомо, що від Полудниці нічим не відкупишся і не відмолишся – махне серпом по шиї, та й край
(Ю. Винничук)
.