ВІДМОВЛЯ́ТИСЯ

, я́юся, я́єшся, недок., ВІДМО́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. відмо́вляться; док.

від чого і без дод., з інфін.

Не погоджуватися, не хотіти що-небудь робити, брати участь у певних діях

Люди одмовлялися брати воду з тої криниці

(М. Коцюбинський)

;

Підійшов Безвіконний і, почувши, що Татарченко відмовляється їхати, обурився

(О. Донченко)

;

Ні від якої роботи дівчина не відмовляється, навіть просить понадурочних годин

(О. Гончар)

;

А вже як товариш попросить об чім, то він, здається, з-під землі дістане, а не одмовиться

(Марко Вовчок)

;

Зіна відмовилась грати перша, за рояль сіла Ася

(О. Іваненко)

у сполуч. з дієсл.

слухати

служити

і т. ін., перен.

Переставати діяти, функціонувати (про частини людського організму); відмовляти (у 5 знач.)

Він хитався, як п'яний, ноги відмовлялись слухати його

(Л. Дмитерко)

;

Хотілося швидше встати і йти, йти, але тіло навідріз відмовлялось служити

(О. Гончар)

;

Нога затерпла, мабуть, кров туди вже не доходить... І рука ліва якась безсило млява. Це ж там серце близько... Видно, серце вже відмовляється працювати...

(В. Нестайко)

від чого.

Не погоджуватися брати що-небудь

[

Марція

Адже, по східному звичаю, гості не сміють відмовлятись від дарунків

(Леся Українка)

;

Музика ніколи не відмовлявся від чарки, пив з усіма, хто запрошував

(А. Шиян)

;

Інші відмовлялись з любові до Бога від вищого людського дару – розуму, симулюючи ідіотизм і божевілля

(з наук. літ.)

;

Не визнавати своїм, належним собі, своєї участі в чому-небудь

Слідчий запитує робітника м'ясокомбінату: – Скажіть, ви не відмовляєтесь, що вкрали м'ясо з холодильника?

(із журн.)

;

Відкидати щось як непотрібне

Намагаються

[клієнти],

щоб усе було дешевше, економніше. А то й взагалі відмовляються від оригінальної, яскравої реклами

(В. Владко)

;

Не секрет, що від таких препаратів, як амідопірин, папазол та ряд інших, треба відмовлятися, бо вони застаріли

(з газ.)

;

[апостол Павло]

ради Нього відмовився від усього, і вважаю все за сміття, щоб придбати Христа

(Біблія. Пер. І. Огієнка)

;

також від кого.

Покидати, залишати

Письменник відмовляється від свого творчого задуму тільки тоді, коли переконується, що він

[задум]

невірний

(Ю. Смолич)

;

Погодитись інженерові-будівельнику, що тут нічого вдіяти не можна, це те саме, що й відмовитися від своєї професії

(Іван Ле)

;

Завжди зберігаючи гнів на дуже вчену дочку, що на старість відмовилась від неї, знахарка написала заповіт на онука

(Є. Гуцало)

чим, також із спол.

що

ніби

і т. ін.

Знаходити привід, щоб не виконати прохання, наказу

Одмовлялась Варка недугою, ніби все нездужає вона

(Марко Вовчок)

;

Більше для годиться запросив гостей до вечері.., учителька відмовилась тим, що вже повечеряли

(А. Головко)