СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ВІДМО́ВЛЕННЯ
, я, с.
Дія за знач. відмо́вити 1, 4 і відмо́витися 1, 3
.
Софія пригадала невелику кімнатку поблизу фронту, зустріч і розмову з Яковом, його образливе відмовлення
(А. Шиян)
;
Під час шлюбного обряду наречена зверталася до батька й матері, низенько вклонялася, просячи їх погодитись на шлюб; коли ж наречена діставала відмовлення чи якусь образу, відповідала, що не зрушить з місця, допоки не звінчають її з нареченим
(із журн.)
;
Відмовитися ще від години
[побачення]
було їй
[Мотрі]
тяжко, але й глибокої насолоди зазнала вона з цього відмовлення
(В. Підмогильний)
.