СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ВІДДИХА́ТИ
, а́ю, а́єш, рідко ВІДДИ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДДИ́ХАТИ, відди́хаю, відди́хаєш і відди́шу, відди́шеш, ВІДДИХНУ́ТИ, ВІДІТХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.
1
.
Те саме, що віддиха́тися 1
.
Далі утер
[Пархім]
сльози, став віддихати, бо дух йому захвачує
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
Коли Юра кінчає, .. він теж починає розповідати. Затинаючись, захлинаючись, ледве віддихуючи від хвилювання
(Ю. Смолич)
;
– Потривайте, ось я оддишу!
(І. Нечуй-Левицький)
;
Відітхнувши, він почав звільна .. розв'язувати пакети
(І. Франко)
.
2
.
рідко.
Те саме, що ди́хати 1
.
Целя стала коло .. вікна і віддихала холодним, бурею освіженим повітрям
(І. Франко)
;
Важко віддихуючи, опустивши натруджені руки, .. сиділа на лаві ключниця
(С. Скляренко)
;
Вихилявсь
[Мемет]
у двері, щоб одітхнути вогким холодком
(М. Коцюбинський)
.
3
.
тільки відітхну́ти, рідко.
Зітхнути після нервового напруження
.
– Тьху! пек тобі! цур!.. – одітхнув він врешті, – як налякало! – І пішов далі
(М. Коцюбинський)
;
– А все ж таки хоч двоє чесних знайшлося, – завважив Босаковський і відітхнув, буцім йому легше на душі стало
(Б. Лепкий)
;
Мазепа заглибився в читання. Ковзнувши оком по усіх двадцяти семи пунктах власноручного допису колишнього генерального судді, покійного Кочубея, Мазепа відітхнув з полегкістю. – Х-ху!
(Г. Колісник)
.
4
.
розм.
Те саме, що відпочива́ти.
Прийшла до неї Олена Кубраківська, перетанцювавши, та й сіла біля неї віддихати
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
Побачила
[Муха]
Бджолу близенько, “Добридень! – каже їй, – Оддиш хоч трохи, моя ненько. Сідай оттут мерщій”
(Л. Глібов)
;
– Я мушу спічнути
[спочити],
відітхнути
(О. Кобилянська)
;
Вже добігши до галявини, Сахно спинилася віддихнути
(Ю. Смолич)
.