ВИТЯ́ГУВАТИ

див.

витяга́ти

ВИТЯГА́ТИ

, а́ю, а́єш, ВИТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТЯГТИ, ВИ́ТЯГНУТИ, гну, гнеш; мин. ч. ви́тяг, ла, ло і ви́тягнув, нула, ло; док.

що.

Тягнучи, розтягаючи, збільшувати що-небудь у довжину

В кожнім коридорі ходив, як тінь, навшпиньках стандартний наглядач – ходив нечутно й до чогось прислухався, витягуючи шию, мов пес

(І. Багряний)

;

Як короткий

[язик],

то витягнуть

(Номис)

що.

Випрямляти, вирівнювати, простягати в якому-небудь напрямку (руку, ногу і т. ін.)

Почали нас муштрувати з рушницями. “Праву ногу вперед!” – було, крикне. Ти й витягаєш її поперед себе, як ломаку

(І. Нечуй-Левицький)

;

Гусак ґелґоче, витягує довгу шию

(О. Донченко)

;

На цій глибині було дуже темно. Варивода витягнув руку і ледве розглядів пальці

(М. Трублаїні)

;

Плигнув

[Микола]

під ковдру, витягнув ноги і блаженно посміхнувся – нагасався-таки за день

(Ю. Збанацький)

;

кого, що.

Розташовувати, ставити кого-, що-небудь в одну лінію

Офіцер скрикнув: “Заходи!” Уперед вискочив один москаль, за ним другий, третій, – мов з мички виводила молодиця довгу нитку, – так одним словом офіцер витягав у довгу вірьовку москалів

(Панас Мирний)

;

що.

Випинати вперед, виставляти

– Цип, цип, цип... – витягала губи Марія і тулила до рожевої шиї жовтий пушок

(М. Коцюбинський)

;

З-під ряднини витягали

[діти]

шиї й чуйно прислухались до розмови

(А. Головко)

кого, що.

Тягнучи, виволікати кого-, що-небудь звідкись

Варвара повзала по полю від танка до танка, від окопу до окопу, перев'язувала поранених і витягала їх на собі з-під вогню

(Л. Первомайський)

;

Парубок, згинаючись, витягає з кущів човен

(М. Стельмах)

;

Артилеристи витягували ув'язлу в багнюці гармату

(О. Гончар)

;

Катря витягла з-під себе другий край ряднини і вкрила нею сина

(Панас Мирний)

;

Піднімати, тягти кого-, що-небудь знизу вгору

– Ану, ти там! Хочеш раків половить? – кричить хто-небудь з дорослих на молодця. – Злізай на берег!.. Шубовсне в воду, витягай його...

(В. Винниченко)

;

Македон пішов з дідом до криниці, витягнув відро води

(А. Шиян)

;

Діставати, виймати кого-, що-небудь звідкись, із чогось

Доки Саможук витягав із свого чемодана їстівне і кип'ятив чай на газовій плитці, Марта вже встигла повернутися

(В. Собко)

;

Іван Іванович поліз у теку і почав там ритись.., раптом натрапив на якийсь документ. Він витяг його

(М. Хвильовий)

;

Він з усмішечкою витягнув з кишені перев'язану мотузочком пачку грошей

(М. Стельмах)

;

Вівчар .. сказав подорожньому: – Щось тебе не полюбили мої пси. Еобаз подумав і витяг кошеня з-за пазухи: – Мабуть, відчули котячий дух

(І. Білик)

;

розм.

Красти, непомітно виймаючи з чого-небудь

Яке ж ви маєте право судити мене – добре я роблю чи погано я роблю? Ще б ви мали право, якби я проти громадської користі йшов, з ваших кишень гроші витягав

(Панас Мирний)

;

– Така прикрість у дорозі трапилася – витягли гаманець з грошима

(О. Іваненко)

кого, що, перен., розм.

Допомагати кому-, чому-небудь вибратися, вийти зі скрутного становища

– Пане поручнику! Старший десятник Балицький і десятник Бариляк просять дозволу відійти .. – Щоб тільки не влетів де на фельджандармерію! – журиться Денисюк. – Вже двічі мусів

[мусив]

я його витягати з біди

(О. Лисяк)

;

– Два слова тобі сказати хочу, – зашепотів Джмелик. – Мені б у тебе перебути кілька днів. Колись я тебе з виру витяг, тепер ти мене витягай

(Григорій Тютюнник)

;

Вона ніколи Йосипа не любила; він їй потрібен був, щоб витягти її з неволі

(Панас Мирний)

;

Люди сподіваються, що підприємство вдасться витягнути з боргової ями

(з газ.)

;

Примушувати або заохочувати кого-небудь піти, поїхати звідкись, кудись

Дівчата прибіжать, нащебечуть, а коли, то й за собою витягнуть

(Марко Вовчок)

;

Я так би хотіла витягти Вас із Гадяча

(Леся Українка)

;

– Коли ми усіх студентів на змагання витягнемо, перемога і повний тріумф забезпечені

(В. Собко)

;

Не зрозуміло було, чого це вона витягла дівчат у місто саме у таку пору

(Ірина Вільде)

що, перен.

Примушувати дати, одержувати з труднощами, виманювати, видурювати

– От уже менші панки та полупанки, так там уже тільки держись! І даєш, і не надаси.., віддаси, – ще мало, ще витягає

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

– Нові податки хотять

[хочуть]

з нас витягти, от що! Знаємо їх! – хвилювались роздратовані попередніми поголосками молдувани

(М. Коцюбинський)

;

Докладаючи зусиль, примушувати дати відповідь, домагатися розповіді про що-небудь

Вони всадовлюють мене на канапу, самі вмощуються по обидва боки й витягають із мене ріжні тюремні історії

(В. Винниченко)

;

– Так, я думав, – з ненавистю в голосі промовив Марко. – Вам нічого не вдасться витягнути з мене

(М. Трублаїні)

що.

Знаходячи, вибираючи, використовувати, виписувати з тексту

Оце хочу зладити видання своїх віршів.., витягну дещо з попередніх своїх збірників, .. а то ще додам дещо нового

(Леся Українка)

;

Ламає

[Юхим]

всі перешкоди й незвичайно радіє й дивується, коли удається йому витягнути із книги рідну фразу

(С. Васильченко)

;

– Витягнули, видряпали мирові посередники всілякі закони – і всі проти мужика

(М. Стельмах)

що і без прям. дод.

Видаляти що-небудь із чогось усмоктуванням, висмоктуванням, протягом і т. ін

– Причинила б трохи заслінку! – знову бабуся. – Все тепло витягне

(Г. Колісник)

;

тільки док., розм.

Випити багато або все (звичайно про алкогольні напої)

Витягли

[хорунженко з панотцем]

самотужки по носатці тернівки, а вишнівкою на дорогу запили

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

– Ану, пораднице! – промовляє Федір до пляшки. – Заговори мою тугу! – і витягне зразу до половини

(Панас Мирний)

що і без прям. дод.

Співаючи, довго тримати, протягувати звук (звичайно на верхніх нотах)

Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила. Треба знати, що на сільськім кутку краще вже ніхто не витягав

(К. Гордієнко)

;

На всю душу заливався Данько, витягував на найвищих нотах, аж жили набрякали на шиї

(О. Гончар)

;

Він ухопив хлопця за вухо, покрутив його так, що сей поневолі витягнув високе “ой”

(І. Франко)

тільки док., що і без прям. дод., розм.

Витримати, осилити

У нього справи поки що йшли непогано. Вже здав українську мову і має дві п'ятірки, попереду ще російська та історія. Ну, та нічого, витягне. Він жилавий

(І. Цюпа)

;

Виконати що-небудь, справитися з чимсь

В обід здивували хлопці механіка. Обідню перерву .. скоротили на півгодини. Боялися – не витягнуть до двадцять п'ятого жовтня

(М. Трублаїні)

;

Окремі бригади можуть брати такі зобов'язання, але цех такого плану не витягне

(В. Собко)

кого, розм.

Бити батогом, нагаєм, києм і т. ін., протягуючи по тілу

Козак вип'є кухоль горілки, закусить, а тоді бере в руки кий і витягає ним по плечах свого ж товариша, коли він чим завинив

(П. Панч)

;

Кірасирський офіцер підбасував конем і витягнув Дзевалтовського нагаєм по плечах...

(Ю. Смолич)

(1)

Витяга́ти (витя́гувати) / ви́тягти (ви́тягнути) жар

–

знижувати високу температуру (про дію примочок або лікарських рослин, прикладених до хворого місця)

Мокрий холодний рушник, якого Гук щохвилини прикладав до палаючого лоба, витягував з голови жар, а гарячі висівки змусили застиглу кров швидше зануртувати в ногах, і вони небавом зігрілися

(В. Малик)

;

Для того щоб позбутися важковиліковної екземи, стиглі суниці прикладають на уражені місця, що очищає хворе місце і відкриває його для наступного етапу лікування примочками, які повинні витягувати жар

(із журн.)

;

(2)

Витяга́ти (витя́гувати) / ви́тягти (ви́тягнути) ко́ристь

з кого – чого

–

домагатися користі, вигоди, прибутку

О. Артемій, дуже розумний зроду, був чоловік практичний, запопадний і вмів витягати якусь користь для себе з усіх тих повітових та сільських начальників

(І. Нечуй-Левицький)

;

[

Феноген

І сам хазяїн наш всіх научає: з усього, каже, треба користь витягать

(І. Карпенко-Карий)

◇

Ви́везти (ви́тягти, ви́нести, понести́) / виво́зити (витяга́ти, вино́сити, нести́) на свої́х пле́ча́х (на собі́)

див.

виво́зити

;

Вида́влювати (вижима́ти, витяга́ти і т. ін.) / ви́давити (ви́жати, ви́тягнути і т. ін.) [всі] со́ки

див.

вида́влювати

;

Вимо́тувати (мота́ти, витяга́ти, тягну́ти) / ви́мотати (ви́тягти) [всю] ду́шу

див.

вимо́тувати

;

Вимо́тувати (мота́ти, тягну́ти, тягти́) / ви́мотати (ви́тягти) [всі] кишки́

див.

вимо́тувати

;

Висиса́ти (висмо́ктувати, витяга́ти, випива́ти) / ви́ссати (ви́смоктати, ви́тягти, ви́пити) [всю] кров (си́лу, [всі] си́ли (со́ки))

див.

висиса́ти

;

(3)

Витяга́ти / ви́тягти (ви́тягнути) на світ Бо́жий

кого, що

–

робити кого-, що-небудь відомим для багатьох

Заглибившись в архіви, дослідники витягають на світ Божий сотні грамот, документів, світлин, які розширюють наше уявлення про минуле та сучасне України

(з наук.-попул. літ.)

;

Володька, запалюючись, став розповідати про тих, що Титана заводського під час окупації врятували. Виявлено ж їх, нарешті! І в числі рятівників .. Катратий. Отакий! По суті ж герой, а мовчав як риба. А інші теж .. – Ну, тепер ми... витягнемо цих скромняг на світ Божий, вони ще в нас у президіях сидітимуть!

(О. Гончар)

;

(4)

Витяга́ти / ви́тягти з архі́вів

що

–

повертатися до чого-небудь забутого, старого, починати використовувати його

Андрій Хвиля особливо емоційно заперечує думку Дмитрія Карамазова .. про потребу починати з революційної абетки, витягти з архівів старі гасла і чесно їх реалізовувати

(М. Хвильовий)

;

(5)

Витяга́ти (витя́гувати) / ви́тягнути (ви́тягти) за чу́ба

кого

–

силоміць виводити, проганяти кого-небудь звідкись

Так глипнула

[молодиця] ..

на чоловіка, що він аж зіщулився, бо всі знали – рука в Корніїхи важка і не раз вона витягала господаря за чуба з чайної на Центральній

(О. Гончар)

;

(6)

Ви́тягти (ви́тягнути) / витяга́ти (витя́гувати) з боло́та (з багна́, з калю́жі, з грязю́ки і т. ін.)

кого

а)

допомогти кому-небудь вийти з принизливого становища або позбутися злиднів

Витяг мене Він

[Бог]

із згубної ями, із багна болотистого, і поставив на скелі ноги мої, і зміцнив мої стопи

(Біблія. Пер. І. Огієнка)

;

– Я, дурна, жалувала, що нею всі нехтували, – так їй і треба було, пройдисвітці! Я ж її .. з грязі витягла, в люди вивела!

(Леся Українка)

;

Так ось знайте, що .. я отим самим “лібералізмом” витягнув Горецького з болота

(М. Ю. Тарновський)

;

– Ти – смерд, холоп, раб! Я витягнув тебе з грязюки, а ти мені так віддячив?

(В. Малик)

;

б)

допомогти кому-небудь позбутися непристойного товариства, середовища, вийти з-під його впливу

Щаслива і я. І горда. Адже це я тебе відвоювала в тієї нечисті, адже це я витягла тебе з того бруду, в якому ти погрузав

(В. Речмедін)

;

(7)

Ви́тягти (ви́тягнути, простягти́, простягну́ти, протягну́ти) / витяга́ти (витя́гувати, простяга́ти) но́ги,

зневажл.

а)

померти (про людину)

Занедужала небога та й вмерла. За нею вслід і батько наш ноги простяг

(М. Старицький)

;

Всі пішли, а його

[Зарубу]

покинули. Ще, чого доброго, колись отак і ноги витягне. Усі розійдуться, серце здушить спазма, почнеться знову приступ – і край

(В. Кучер)

;

Он у людей комори тріщать, стільки того добра понабирали, а ти, старий дурню, до жнив ноги витягнеш

(А. Іщук)

;

– Ген скільки дурних, що тягнуться, тягнуться, піт їм очі заливає, вони його злизують, а потім – бац – простягнув ноги, нічого вже йому не треба, все зосталось

(Є. Гуцало)

;

Подекуди вже й ноги витягують з голоду

(Ю. Збанацький)

;

б)

здохнути (про тварину)

Ґазда так узлостився, що вхопив кіл та тєкнув

[ударив]

ним свиню по голові, що вона покрутилася, повертілася та витягла ноги

(Г. Хоткевич)

;

– От що, небоже, їдь ти, мабуть, у Новосельці .. Візьмеш моїх пару коней, бо і їм тут несолодко. Того й дивись, що ноги протягнуть

(С. Добровольський)

;

Так в один з днів стало відомо, що кінь Якова Степановича до того зледащів, що витягнув біля озера ноги

(Ю. Збанацький)

;

(8)

Витя́гувати (витяга́ти, тягти́, тягну́ти) / ви́тягти (ви́тягнути) за ву́ха

кого

–

всіляко допомагати тому, хто сам не прагне або не здатний до якої-небудь діяльності, якогось заняття

Не раз витягував

[Віталик]

Тоню за вуха по фізиці та математиці...

(О. Гончар)

;

(9)

Не ви́тягнеш і копі́йки

з кого

–

хто-небудь надзвичайно жадібний, скупий

Кажуть, майновита людина скупа, з неї й копійки не витягнеш

(з газ.)

;

(10)

Не ви́тягнеш (не ви́рвеш [обце́ньками]) сло́ва

з кого і без дод.

–

хто-небудь не хоче або не любить говорити

[

Ганна

Спочатку все про війну розказував

[Степан],

про інші краї, а тепер зовсім замовк, слова не витягнеш

(О. Корнійчук)

;

І, вона знає, вже більше нічого питати Андрія: обценьками не вирвеш зайвого слова

(М. Стельмах)

;

Зайвого слова з нього не витягнеш: така вже вдача в цього чоловіка

(із журн.)

;

Тягти́ (тягну́ти, витяга́ти, витя́гувати, висми́кувати) слова́ [з ро́та]

див.

тягти́

;

Тягти́ (тягну́ти, витяга́ти, витя́гувати) / ви́тягти (ви́тягнути) [оста́нні (всі)] жи́ли

див.

тягти́