ВИ́СЬОРБАТИ

див.

висьо́рбувати

ВИСЬО́РБУВАТИ

, ую, уєш, недок., ВИ́СЬОРБАТИ, аю, аєш, док., що.

Сьорбаючи, випивати або з'їдати що-небудь без залишку

Висьорбував

[Микола]

миску юшки, де вчора варилась картопля, та йшов з косою

(Ю. Яновський)

;

Мовчки висьорбали його

[розсіл],

з'їли м'ясо

(І. Франко)

;

Висьорбавши чуть тепленький, олією засмажений борщ, він якимсь, зрозумілим тільки Мокрині, натяком виказав, що поїв би ще чого-небудь

(А. Іщук)

;

Iлько встиг кухлик кислячку висьорбати та окраєць хлiба зажувати

(Ю. Логвин)