ВИПО́ЮВАТИ
, юю, юєш, недок., ВИ́ПОЇТИ, ою, оїш, док., кого і без прям. дод.
Вигодовувати молоком, пійлом (тварин)
. Знав
[Марко]
усі звички [корів],
ще телятами випоював, випасав на лузі(К. Гордієнко)
;– А як ліпше робити, – безжально запитала Варвара, виводячи культпрацівника на слизьке, – чи випоювати теля з вимені, чи годувати його молоком з рук?
(І. Волошин)
;Якщо лоша залишається без матері, його випоюють свіжонадоєним коров'ячим молоком
(з наук. літ.)
;//
Вигодовувати, поїти (дитину)
.Не той батько, мати, хто народив, а той, хто випоїв, вигодував, добра навчив
(з народної творчості)
; * У порівн.
Це був молодий лейтенантик з таким рожевим лицем, наче його все життя випоювали парним молоком
(А. Дімаров)
.