АБСТРАГУВА́ТИ
, у́ю, у́єш, недок. і док., що.
Уявно (в думках) відривати, відокремлювати несуттєві сторони, властивості або зв'язки об'єктів, предметів, явищ з метою виділення суттєвих і закономірних ознак
. Для послідовної і методологічно коректної специфікації мовних процесів треба абстрагувати з інформаційних процесів ті їх характеристики, які приводять до значення та змісту
(з наук. літ.)
;Порівняння допомагає абстрагувати в пізнаваних об'єктах їхні істотні риси від неістотних їхніх ознак
(з наук.-попул. літ.)
;//
Відокремлювати, відривати щось від кого-, чого-небудь
.Вслухався
[Саїд]
в доповідь і думкою поправляв помилки секретаря або, вловивши його вдалу тезу, сам собі її розвивав, абстрагуючи від доповідача(Іван Ле)
;Говорячи про поняття “образ”, ми певною мірою абстрагуємо його від конкретної тканини художнього твору, позначаємо ним самий тип показу художником дійсності, який насправді значно складніший
(з наук. літ.)
.