П'Я́ТКА

, и, ж.

Те саме, що п'ята́ 1

Махне

[Еней]

мечем – врагів десятки Лежать, повиставлявши п'ятки

(І. Котляревський)

;

Босоніж ішла ж

[Світлана]...

Нили п'ятки опухлі... Терпіла

(І. Нехода)

;

Пiд ногами зашурхотiла галька. Вiта скинула туфлi, п'ятки швидко звикли до прохолоди пляжного килима

(А. Кокотюха)

;

– Поговоримо? Ти вчора так швидко дременула, тільки п'ятки замиготіли, – весело продовжує хлопець

(Дара Корній)

;

Черевик на товстій підошві прогнутий всередині, з наближеним до п'ятки закаблуком, цілком нагадував тріснуте кінcьке копито

(Н. Королева)

;

Талоччину одну панчішку ми взагалі чомусь не знайшли, і татко натягнув їй на ногу свою шерстяну шкарпетку. П'ятка від шкарпетки припала Талочці кудись під коліно, але ми вирішили, що то не біда

(Л. Письменна)

Нижній кінець, задній бік, кінець, опорна частина чого-небудь, іноді місце з'єднання з чимсь

Він пхнув одні двері, котрі з грюком розчинилися до п'ятки, далі другі і одним махом упхнув Проценка і Рубця у невеличку хатину

(Панас Мирний)

;

– Хіба це плуг? Це сльози, а не плуг: лемеша нема, п'ятка протерлася, чепіги поламалися

(М. Стельмах)

;

Чоловік зняв широченну долоню з п'ятки коси

(Ю. Логвин)