СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ВИБА́ГЛИВИЙ
, а, е.
1
.
Який ставить великі вимоги; вимогливий
.
В Галичині з'являються раз у раз артисти дуже здібні й талановиті.., що можуть гідно задовольнити вимоги навіть вибагливої критики
(І. Франко)
;
Його роботі навіть вибагливий Іван Антонович давав позитивну оцінку
(О. Гончар)
;
// 
Якому важко догодити; дуже розбірливий, примхливий
.
Мальовничі схили річки де в чому поступаються Псьоловим
[Псловим],
але це тільки на вибагливий смак закоханих у Псьол
[Псел]
(Ю. Яновський)
.
2
.
до чого.
Який має великі потреби в чому-небудь
.
Редиска дуже вибаглива до світла
(з наук.-попул. літ.)
.
3
.
Вигадливий; складніший, ніж звичайно
.
Вітрини крамниць розписані срібними вибагливими мережами
(О. Донченко)
.