ПРОЇ́ЖДЖИЙ
, а, е.
1
. Який проїжджає десь або повз кого-, що-небудь (про людей або засоби пересування)
. Не один проїжджий гладкий пан, котрому приїлись і його розкішні будинки, і його тлусте життя, з заздрістю дивиться на таке сільце
(М. Коцюбинський)
;Біля “вигоди”
[корчми]
не стояла ніяка проїжджа фіра, бо сьогодні не був торговий день(Л. Мартович)
;Хтось їх таки посіяв, оті невибагливі квіти, що спеки не бояться, не самі ж вони посіялися в степу? Якась добра душа зробила проїжджим людям втіху
(О. Гончар)
;Десь пізно увечері їх підібрав на шосе проїжджий дядечко
(Ю. Андрухович)
.2
. у знач. ім. прої́жджий,
джого,
ч.; прої́жджа, джої,
ж.Той (та), хто проїжджає повз когось, через щось, їде куди-небудь, у якомусь напрямку; людина, яка перебуває десь під час проїзду
. [
Макар
:]
Чутка давно йде, що скрізь вже пішла ціна вгору... І сьогодня [сьогодні]
якийсь проїжджий біля монопольки розказував...(М. Кропивницький)
;По жовтій стерні, щось пильно вишукуючи, не звертаючи уваги на проїжджих, походжає чорногуз
(Б. Левін)
;У корчмі я не був досі ніколи, тільки чув, що там спиняються і заночовують проїжджі
(Г. Пагутяк)
;[
Вірджінія
:]
Якийсь проїжджий прислав тобі гостинця(В. Стус, пер. з тв. Б. Брехта)
.3
. Придатний або признач. для їзди, пересування (про шлях, дорогу і т. ін.)
. Добре тут те, що куряви зовсім нема, бо .. всього одна проїжджа дорога, та й по тій мало хто їздить
(Леся Українка)
;Ми вийшли на вузьку проїжджу стежку, що вела до альтанки
(М. Трублаїні)
;Від коліна річки й до порту не складало труднощів прокласти проїжджий шлях, завдяки якому виникло б легке сполучення між Гранітним палацом і південною частиною острова
(В. Омельченко, пер. з тв. Ж. Верна)
;//
Через який можна проїхати, дістатися кудись
.Ліс місцями став густіший, малопрохідний, а для автомашини і зовсім не проїжджий
(Іван Ле)
;Виїхавши з парку попід колишньою станцією переливання крові, авто звернуло ліворуч .. й кількома віражами у проїжджі двори подолало ще пару великих кварталів
(О. Ірванець)
.