ПРОЇЖДЖА́ЮЧИЙ
, а, е, заст., рідко.
Який проїжджає (див. проїжджа́ти
. 1
1, 2)[
Шинкар
:]
Не забудь два чайника [чайники]
заварить, один для нас, другий, котрий більший, для проїжджаючих мужиків(М. Кропивницький)
;Вулична курява, яку підняв туманом проїжджаючий фіакр, била йому в обличчя, мов град каміння
(І. Франко)
;Не встигав проїжджаючий красунь фельд'єгер допити свій чай, як біля ґанку стояли добрячі коні
(Б. Левін)
;Жінки мовчки заходилися накривати на веранді стіл, позиркуючи у вікна на шум проїжджаючих по вулиці авто
(Г. Тарасюк)
;//
у знач. ім. проїжджа́ючий,
чого,
ч.; проїжджа́юча, чої,
ж.Проїжджий (у 2 знач.); проїжджа
.Ленько .. причаївся за деревом, щоби міг видіти проїжджаючих
(І. Франко)
;Стояли
[вартові]
на всiх мостах i роздорiжжях, задержуючи всякого проїжджаючого й прохожого, бо у всякiй людинi вбачали москалi шведських шпигiв і Карлових агітаторів(Б. Лепкий)
;Стоять при дорозі женці, приклавши до очей долоні, витирають рукавами піт, пильно вдивляються в проїжджаючих...
(Григорій Тютюнник)
.