ПРИЩУ́ЛЕНИЙ

, а, е.

Дієпр. пас. до прищу́лити.

Звір лежав із прищуленою до ніг головою

(Є. Пашковський)

у знач. прикм.

Який прищулився

Його добрі прищулені очі і посічене зморшками лице .. вабили до себе

(Б. Антоненко-Давидович)

;

Зненацька, неподалік від себе, побачив

[Марко]

двох прищулених пташин, які лежали біля кущика

(М. Стельмах)

;

Софрон був якийсь прищулений, і на жовтому, зморщеному лиці його стояла якась обережність

(В. Винниченко)