СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПРИЧАЩА́ТИСЯ
, а́юся, а́єшся, недок., ПРИЧАСТИ́ТИСЯ, ащу́ся, асти́шся, док.
1
.
Брати участь у таїнстві причастя, проходити обряд причащання
.
За кожним разом, коли надходять москалі, наші люди сповідаються і причащаються, не знаючи, чи доживуть до другої днини
(Б. Лепкий)
;
Від панотця віє устояними пахощами воску, ладану, церкви і вина, яким причащаються миряни
(М. Стельмах)
;
Він вже сповідався, причастився і тепер нерухомо лежав на широкому ложі в просторій опочивальні
(О. Авраменко, В. Авраменко)
;
* Образно.
Тут Довженко причастився Із джерел живих та чистих
(П. Дорошко)
;
* У порівн.
Бійці пили холодну воду, жадібно й спрагло, ніби причащаючись на святе діло
(Ю. Бедзик)
;
// 
жарт.
Те саме, що пригоща́тися 1
.
Велику пляшку з вишнівкою вже розкубрено. Ба навіть не тільки розкубрено, а й надпито трохи. Хто це вже причащався? Лідка?
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Рятував мене од них
[мишей]
рудий мордатий кіт з порваними вухами, причащаючись за це молоком з мого глечика
(Л. Первомайський)
.
2
.
до чого, чому, перен.
Ставати причетним до чого-небудь; прилучатися
.
Читаючи поезії Емми Андієвської, ми відчуваємо їх розвивальну силу, а отже, до неї причащаємося
(з наук. літ.)
;
Зараз маленький Юра мав причаститися до найкращих розкошів людського життя!
(Ю. Смолич)
;
Десь по жнивах причастився до культури й цивілізації Дахновець
(В. Дрозд)
.