СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПРИКОНЕ́ЧЧЯ
, я, с., рідко.
1
.
Кінець (див. кіне́ць
1
1), край (див. край
1
1) чого-небудь
.
У протоці тісній проривається море шалене І відділя острівне приконеччя і край Італійський
(М. Зеров)
;
Потяг тут стоїть усього дві хвилини, а потім рушає віадуком поза світ християнський, приконеччям якого був у моїх очах Комбре
(А. Перепадя, пер. з тв. М. Пруста)
.
2
.
Прикінцева частина чого-небудь
.
Уся зима була тепла, а приконеччя дуже холодне
(Сл. Б. Грінченка)
;
– У вашій оповідці хороше приконеччя, мені воно сподобалось
(М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
.