СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПРИКІНЦЕ́ВИЙ
, а, е.
1
.
Який міститься при кінці (див. кіне́ць
1
1) чого-небудь
.
Надокучав страх, що в поспіхові буде зіпсовано прикінцеві розділи твору
(Олекса Ізарський)
;
Томалах-Ташлар – невисокий лісистий гірський хребет у Криму, східний прикінцевий відріг Бабуган-яйли
(з наук.-попул. літ.)
.
2
.
Завершальний, підсумковий
.
Один з робітників-ремонтників, які допомагали Яцубі, давав господареві вже прикінцеві напуття: – Не допускайте, щоб вода закипала
(О. Гончар)
;
Діоней любими словами похвалив .. оповідачку за прикінцеву молитву
(М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
.