ПРИЙТИ́СЯ

див.

прихо́дитися

ПРИХО́ДИТИСЯ

, джуся, дишся, недок., ПРИЙТИ́СЯ, прийду́ся, при́йдешся, док.

тільки 3 ос., до кого – чого.

Повністю відповідати кому-, чому-небудь за певними ознаками; підходити (у 6 знач.), пасувати (див. пасува́ти

– Дак ти ж спершу оженись! – пожартував Зінько. – Коли ж ні одна не приходиться до мене! Одна проти мене дуже висока, а проти другої я дуже довгий

(Б. Грінченко)

;

До сієї пісні Мінуччо тут же підібрав ніжний та жалібний голос, що до слів якраз приходився

(М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)

;

Прийдеться ниточка до клубочка

(Номис)

;

Все приміряв

[чоловік]

то той, то другий ключ, поти не знайшовся такий, що якраз прийшовся

(Панас Мирний)

;

на кого, по кого і без дод.

Підходити кому-небудь за розміром

Василь сам про себе лаяв одежу, що на його

[нього]

вже не приходилася та чимало і зносилася

(Панас Мирний)

;

[

Зіля

Ану, придіньте

[приміряйте]

калоші, чи прийдуться?

(С. Васильченко)

;

Штани якраз прийшлися по Байбалові. Тільки комір сорочки був малуватий

(М. Сиротюк)

;

Роздивившись перстень, Атос зблід, потім приміряв його на підмізинний палець лівої руки. Він прийшовся впору

(Р. Терещенко, пер. з тв. А. Дюма)

;

Стосуватися або зачіпати когось (своїм змістом, спрямуванням і т. ін.)

Давня се байка, здається, Все ж вона вічно нова – І як до кого прийде#ться, Серце тому розбива!

(Леся Українка)

тільки недок.

Те саме, що дово́дитися

– Так, так, дитино, – каже Хмельницький. – Коли б тут яка напасть трапилась, то няня скаже, що ти її внуком приходишся, що вернувся зі школи і занедужав

(А. Чайковський)

;

– Ким ви приходитеся Батраку Едуарду Пилиповичу, 1960 року народження, місто Ленінград? – Дружиною

(О. Ульяненко)

тільки 3 ос.

Розміщуватися на якомусь місці, перев. на одному рівні з чимсь

Саме проти дверей над столом, обставленим лавами-ліжками, приходиться фреска, що ілюструє міф про Адоніса та Венеру

(Леся Українка)

;

Крісло низьке, гострі коліна його ніг, зігнених під кутом, приходяться на рівні грудей

(В. Домонтович)

;

Повісив він

[кат]

на шию дівчині невеличку дощечку. Дощечка якраз прийшлася на грудях

(Панас Мирний)

;

Влучати по кому-, чому-небудь (перев. про не зовсім точно розрахований удар, ляпас, стусан і т. ін.)

Діяв

[Теодор]

щитом дуже вправно, всі удари меча навтіларха

[капітана корабля]

приходилися в товсте бронзове окуття щита

(І. Білик)

;

Руський дружинник розмахнувся мечем, але не поцілив Ростислава – удар прийшовся по коневі, і кінь осів

(А. Хижняк)

;

– Замовчи! – замахнувся унтер. Мокрицький не ухилився – і ляпас прийшовся по щоці

(Б. Левін)

тільки 3 ос., на що.

Збігатися в часі з чим-небудь, випадати на час якоїсь події, на якийсь період і т. ін

А що обід приходився посередині лекції, його лишали обідати

(М. Коцюбинський)

;

Приходилося змужніння Горіка Піскарьова .. якраз на смерть Нікандрича та хворобу Марії – біда одна не ходе

[ходить]

(О. Ульяненко)

;

Останній день Оксаниної служби прийшовся саме на святки

(Л. Яновська)

;

Наприкiнцi другого мiсяця самотнiсть стала нестерпною. Потiм попустило. Пiк прийшовся на пiврiчний бар'єр

(Г. Вдовиченко)

тільки 3 ос.

Припадати на кого-небудь, діставатися комусь (унаслідок розподілу, паювання і т. ін.)

Селяни вкупі мали землі около

[близько]

12 мільйонів гектарів .. Лавернь виказує, що на 5 500 000 менших посідателів

[власників]

приходиться 15 млн гек.

[гектарів]

(І. Франко)

;

– Десять тисяч землі в самого Варуна, а нам на село на п'ятсот дворів у половину менш приходиться

(І. Микитенко)

;

– Будуть, будуть ділити. Вам більше прийдеться, бо ви безземельні

(М. Коцюбинський)

безос., кому.

Зазнавати чогось (важкого, неприємного і т. ін.); діставатися кому-небудь

– Ми .. перебрались до Чикаго. І не шкодую, знаєш. Як не важко приходилось, а вийшло на добре

(М. Івченко)

;

Найгірше Олені приходилося зимою, коли майже кожен день чулося від дочки: – Мамо, в мене горло болить

(Григорій Тютюнник)

;

Йому притьмом прийшлось так, як співають у пісні: “Чомусь мені, братці, горілка не п'ється”

(П. Куліш)

;

– Як трудно прийдеться, піщани допоможуть, а може, й Глибока Долина. Це ж яка сила!

(А. Головко)

;

– Сильно вам заважаю? – Тобі з нами важко прийдеться. Ми, як то кажуть в екшенах

[бойовиках],

лягаємо на дно. – Мені вертатися додому?

(В. Єшкілєв)

;

Потребувати великих затрат енергії, коштів і т. ін.; коштувати, обходитися

В неї вже й тройко дітей було .. На Хіврину думку, вже б і годі їх, бо важко вони їй приходились, ції діти

(Грицько Григоренко)

;

Професор Флях восени та зимою добре вчив, але літом видно було, як йому важко приходилося сидіти в класі

(Б. Лепкий)

;

Скрутно прийшлася година голодна: З осені хліб купували

(І. Манжура)

;

У великому магазині не були б прийняли тої роботи, – там і без неї стільки шиття, – а коли б і прийняли, то надто дорого прийшлась би панні та ласка

(Леся Українка)

;

Бути доведеним до якогось стану (перев. важкого, розпачливого)

– Переночувать ось та насилу-насилу впросивсь: і до плачу приходилось. Так-то без грошей!

(А. Тесленко)

безос., з інфін.

Мати нагоду, можливість; траплятися

– Діду, – а там, де замчище, є луна? – спитав Івась уголос. – Не знаю, не приходилось чути

(Панас Мирний)

;

За ціле моє різно-многогранне буття на цій строкатій землі не так часто приходилось бачити зблизька подібні явища

[безкомпромісно гарну жінку]

(У. Самчук)

;

Я вже готова багато витерпіти, аби тільки побачити Париж! Ви знаєте, що мені так і не прийшлось бути в Парижі; я так жалувала!

(Леся Українка)

;

Старий зітхнув і тихіше додав: – Ну, вже тепер тобі, синку, дома ночувати не прийдеться

(М. Стельмах)

безос., з інфін., також з віддієслівним ім.

У зв'язку з певними обставинами бути змушеним робити що-небудь, діяти певним чином або зазнавати чогось; доводитися (див. дово́дитися

Не будь її

[надії]

– певно, не було б того горя, яке часом приходиться переживати

(Панас Мирний)

;

Вони диміли ментоловими сигаретками, і тому Магрібу .. приходилося раз за разом замінювати попільничку

(О. Ульяненко)

;

– Прийдуть до нього селяни – зерна позичить, меду на кутю дасть, а прийдеться до віддачі – десяту шкуру здере...

(Григорій Тютюнник)

;

– Коли прийдеться вибрати, чи смерть, чи кат, я виберу, Михайло, перше...

(Василь Шевчук)

;

тільки док.

Вийти, трапитися якимось чином

– Будь ласкава, тітко, не сердься на мене і вибачай, що так з тобою прийшлося...

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

Прийшлося-таки так, що й про неї люди згадали!

(Панас Мирний)

;

– Прийшлося так, що вже ось-ось я мав кінчити школи, аж нараз вибухло повстання

(І. Франко)

тільки недок., безос.

Годитися (див. годи́тися

), подобати, личити

Олексій, як треба, зараз скочив, поклонився

[офіцерові]

.. та й хотів .. відійти, бо не приходилося мужикові рівнятися з його благородієм

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

– У нас єсть зайва хата, там ми гуртом будемо доглядати тебе. Баба подякувала й сказала: – Ні, не хочу, не приходиться. – Чому? – спитав Жук. – Люде

[люди]

сміятимуться

(О. Кониський)

;

[

Грицько

А матері отак судити та гнівом карати свою дочку не приходиться

(Панас Мирний)

;

[

Лукерія Степановна

Чи приходиться ж у будень вештатись з ранку до вечора, коли не біля річки, то десь по степу або по селу?

(М. Кропивницький)

(1)

Прийти́ся до лиця́,

тільки 3 ос.

–

стати таким, що пасує (див. пасува́ти

), личить; підійти (у 6 знач.)

[

Слідчий

Що це значить? Ви зблідли? Злякались? Залиште! Переляк вам так само прийшовсь до лиця, як тюремникам жаль

(О. Левада)

;

(2)

Як прийшло́сь (при́йдеться, припаде́ і т. ін.) до скру́ту

кому

–

коли стало (стане) важко, у важкий час, у важких обставинах

Отак тепер і зо мною сталось. Було, на собаку кинь, то влучиш друга, а як прийшлось до скруту, то святий їх знає, де вони поділись!

(Т. Шевченко)

;

[

2-й чоловік

Як припаде тобі саме до скруту, от тоді той глитай і притириться в гості, ну і муситимеш накинути процент!..

(М. Кропивницький)

◇

(3)

Де при́йдеться

–

будь-де, у всякому місці

Ми йшли шляхами, польовими й лісовими дорогами, йшли стежками і навпростець. Ішли три дні, ночували де прийдеться

(К. Гриб)

;

Стрільці всідалися де прийдеться

(М. Андрусяк)

;

Зошитів теж не було, то писали де прийдеться: між рядками старих газет та на клаптиках паперу

(С. Талан)

;

(4)

До сло́ва прийшло́ся,

безос.

–

випала нагода сказати щось, додати що-небудь до сказаного

За вечерею розмови точилися всякі, а далі якось до слова прийшлося – похвалився Андрійко, які ковзани в подарунок на свято прислав Павлушці вчителевому дядько його з міста

(А. Головко)

;

– Як до слова прийдеться, запитайте діда, він все оповість

(О. Бердник)

;

(5)

Куди́ при́йдеться

–

будь-куди, у всяке місце

Поїду за тобою куди прийдеться

(з казки)

;

Щойно настають сутінки, окупанти починають стріляти куди прийдеться, здебільшого по цивільному населенню

(із журн.)

;

(6)

Прийти́ся / прихо́дитися до смаку́ (до вподо́би)

кому

–

сподобатися комусь

Потім їй попалась в руки історія і так само не прийшлася їй до смаку

(І. Нечуй-Левицький)

;

Наталя знітилася. Проте відчула, що ясна краса, її бадьорість і свіжість, її ледь прихований гумор прийшлися Лисенкам до вподоби

(Олекса Ізарський)

;

Містове життя ще менше приходилось йому до смаку

(І. Франко)

;

(7)

Прийти́ся до па́ри

–

сподобатися одне одному; покохатися

– Будемо ж добре та й добре гуляти на весіллі! Нехай Господь парує, коли собі прийшлись до пари!

(П. Куліш)

;

(8)

Прийти́ся до се́рця (рідше по но́рову)

кому

–

дуже сподобатися (про кого-, що-небудь)

І Чайці, і Соколову майор Савченко відразу ж прийшовся до серця

(В. Собко)

;

Ярина і Половчиха вже так і сяк намагалися розвіяти тугу дівчини: до серця прийшлася їм привітна і несановита Оксана

(Д. Білий)

;

Чорний радісний дощ твоїх кіс Мені лагідно дивиться в очі, .. І прийшовся до серця мені Його чорний палаючий колір

(М. Василенко)

;

Припа́сти (прийти́ся, приста́ти, рідко прилягти́) / припада́ти (прихо́дитися) до се́рця (до душі́)

див.

припада́ти

;

(9)

Со́лоно прихо́дитися / прийти́ся

кому, безос.

–

хтось перебуває у важких умовах, у скрутному становищі; нелегко комусь

У Галичині років з п'ятсот тому назад .. солоно приходилось руському народові, котрий звали вони

[князі та бояри]

смердами

(М. Драгоманов)

;

Вийшли

[солдати]

од ротного, сміються; дякують Максимові, що, коли б не він, дуже б солоно прийшлося...

(Панас Мирний)

;

(10)

Як (коли́) прихо́диться / прийшло́ся до чо́го (до ді́ла),

безос.

–

за умови, що треба діяти, робити щось; у разі потреби, при можливості

Треба, щоб і ми любили один одного, .. коли до чого приходиться, один за одного страждали і біду терпіли

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

От наші критики не такі лицарі, і коли приходиться до діла, то ставлять в одну лінію і поетів, і поетес

(Леся Українка)

;

Спитаєшся пня й колоди, як прийдеться до чого

(Номис)

;

– Та мало чого я вмію! Гай-гай, за довге життя дечому навчився!.. А прийдеться до діла – і меча в хід пущу!

(В. Малик)

;

(11)

Як при́йдеться

а)

відповідно до обставин

– Ну, а ти ж, синку, надовго до нас? – спитав старий Кирпуля. – Як прийдеться, тату

(М. Івченко)

;

б)

абияк, сяк-так

– Нас знову підвели ваші постачальники... такі вже вони необов'язкові, такі вже нехлюї, вивалюють товар як прийдеться, впереміш

(Ю. Винничук)