СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПРИЙМИ́ТИСЯ
ПРИЙМА́ТИСЯ
, а́юся, а́єшся, недок., ПРИЙНЯ́ТИСЯ, рідко ПРИНЯ́ТИСЯ, діал. ПРИЙМИ́ТИСЯ, прийму́ся, при́ймешся, док.
1
.
тільки 3 ос.
Приживлятися після пересадження (про розсаду, дерева, кущі і т. ін.), сходити (про посіяне), починати рости
.
Посадить вона дерево в садку, дерево швидко приймається і за літо вижене паростки вище од хати
(І. Нечуй-Левицький)
;
Мелася насіяла всячини, і усе прийнялося, зійшло і проквітало
(Марко Вовчок)
;
Юрко .. був певен, що виноград на піщаному пагорбі не прийметься
(Ю. Винничук)
;
// 
Успішно прищеплюватися (про деякі профілактичні щеплення)
.
Вірусний гепатит прийнявся
;
// 
перен.
Ставати звичним, укорінюватися, закріплюватися
.
Щоби пісня прийнялася в народі, вона мусить набрати народного характеру не лише в змісті та вислові, але передусім у формі, тобто в своїй ритмічній будові
(з наук. літ.)
;
Він
[І. С. Левицький]
увесь був під чарами й романтикою своїх дитячих вражень. І коли .. прийшли ще й деякі вже інтелектуального порядку впливи, то вони знайшли готовий .. ґрунт і їм легко було на йому
[ньому]
прийнятися
(С. Єфремов)
;
// 
перен.
Ставати стійким (про почуття)
.
Ватя його заінтересовувала тут на селі, серед сільської тиші та спокою, але те почування не глибоко прийнялося в його серці
(І. Нечуй-Левицький)
.
2
.
тільки 3 ос., за що.
Вважатися чим-небудь
.
Ревнощі ніколи й ніде не приймаються за докази
(П. Загребельний)
;
Ще у XVIII столітті цей філософ
[Гельвецій]
писав про летаргію народів, що вийшли з-під деспотій. Більше того, він зауважив, що у таких країнах “летаргія приймається за спокій”
(Л. Костенко)
.
3
.
чого, діал.
Дотримуватися (у 3 знач.)
.
– Громада приймається того, що пан кажуть. Громада не хоче пана руйнувати
(І. Франко)
;
– Я такого права не приймаюся, – сказав рішуче Гриць. – Як мені нема права в громаді, то я йду деінде
(Л. Мартович)
.
4
.
заст.
Братися (у 2–5 знач.)
.
– Приймайся
[сину]
краще коло землі. Не все ж чужим та чужим її робити
(Панас Мирний)
;
В їдальні читав газету тато .. Накидав на спину мамину кофту й приймався рибалити новини та думки
(Олекса Ізарський)
;
[
Антоніо
:]
Безмірну дяку винен я за теє, магістре найславутніший, що ви моєї справи прийнялись так пильно
(Леся Українка)
;
Чура сів коло його
[нього]
да й прийнявсь за снідання
(П. Куліш)
;
Приймився б
[бельгієць]
керувати фабрикою церезину, коли підприємець запевнить йому семилітню безпереривну
[безперервну]
службу і 5000 ринських плати на тиждень
(І. Франко)
;
Дівчата, бачачи, що їх постояльці не заньмають
[займають],
прийнялись за свої хитрощі
(Г. Квітка-Основ'яненко)
.
5
.
тільки док., розм., рідко.
Звільнити місце, прохід; відійти
.
– Я три роки, бодай тебе були вовки з'їли, мучусь у цім хліві! Я три роки дрижу, як у пропасниці! Приймись! Бариня яка...
(Остап Вишня)
;
Дорош .. скоро розгледів людську постать, що зі словами: “Приймись, щоб тобі була здохла до вечора!” – стала пробиратися поміж коровами до виходу
(Григорій Тютюнник)
.
6
.
тільки недок.
Пас. до прийма́ти.
В оголосці
[оголошенні]
нічого не було виречено про те, що в альманах приймаються і драматичні утвори
(Панас Мирний)
;
Те, що солдати пішли ріллею, а вони дорогою, приймалось всіма мовчки, як щось натуральне й обов'язкове
(В. Винниченко)
;
– Кинути машину i поїздом кудись – iдея непогана. А до якої станцiї брати квиток у двомiсному люксi, пропоную вирiшити тiльки виспавшись. Приймається?
(А. Кокотюха)
;
Переселялися
[у 1920 р.]
з центральних районів Польщі і наділялися на пільгових умовах землею осадники. На державну службу приймалися тільки поляки і католики
(Г. Гордасевич)
;
У різних кутках Флоренції збирались постійні компанії з певного числа родовитих людей, куди приймались лише такі багатії, що були спроможні робити значні видатки
(М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
;
Тілько коло глухої залізної брами перекинули залізний місток, та й той часто-густо приймався
(Панас Мирний)
.
(1)
 
[І] за холо́дну во́ду не прийма́тися / не прийня́тися,
заст.
нічого не робити, нічим не займатися; байдикувати
.
Почне
[Настя]
Параску умовляти: як таки так цілий вік прожити, щоб і за холодну воду не прийнятися?
(Панас Мирний)
.