ГОВОРИ́ТИ

, ворю́, во́риш, недок.

Мати здатність висловлювати думки, почуття; володіти мовою

Іде

[Олеся]

на панщину, мусить їх кидать, а дітки – одно не говорить, друге не ходить, а третє не вміє сидіти, – дрібненькі

(Марко Вовчок)

;

І не чув

[дід],

щоб коли рибка, Як людина, говорила

(Л. Глібов)

;

Володіти якою-небудь мовою

Королева й розуміла латинську мову і вміла навіть нею говорити

(І. Нечуй-Левицький)

;

– А як я поїду за границю – там же всі говорять або по-французьки, або по-німецьки, то я ж би нічого не розуміла там

(Леся Українка)

що, про що і без дод.

Усно висловлювати думки, погляди; розповідати про що-небудь; казати

Товариш говорив щось нервово

(М. Коцюбинський)

;

Підвівсь Роман Волошенюк: – Петро говорить діло!

(П. Дорошко)

;

Говорити тільки про свої льотні справи не вмів

[Сашко]

і не хотів

(А. Трипільський)

;

* Образно.

Стояла я і слухала весну, Вона мені багато говорила

(Леся Українка)

;

безос., у формі 3 ос. мн.

Про чутки, сформовану думку; кажуть

Говорять, що матері сльози гарячі І тверде міцне каміння проймають

(Леся Українка)

;

Про Русевича говорять як про людину, що здатна забути про невідкладні справи

(Ю. Шовкопляс)

;

перен.

Викладати думки, погляди (на письмі, у друкованих працях і т. ін.)

Оце Вам і мої думки про драму .. Звісно, говорячи це, я тримаюся одного тілько літературного боку

(Панас Мирний)

;

Література, як виразниця дум і мрій свого народу, завжди говорила про дружбу

(з газ.)

;

кому, перен.

Виклика́ти які-небудь думки, почуття; промовляти

Багато говорить нам досвід нашого земляка Волховського

(І. Пільгук)

;

Рєпін! Як багато говорить це ім'я українському народові!

(з газ.)

;

Підказувати, провіщати що-небудь

– Я піду межи ті нещасні люди, працею котрих всі жиють

[живуть]

.. От куди я піду: так мені говорить моя совість

(М. Коцюбинський)

;

Розум говорив їй зовсім інше: він вимагав, щоб заради батька вона зреклася сього щастя, і дівчина рішила перемогти себе

(А. Кащенко)

про кого – що, з ким і без дод.

Вести бесіду; розмовляти

Коли о.

[отець]

Василь говорив про дочку, обличчя в нього ставало добрим

(М. Коцюбинський)

;

[

Кассандра

Пробач мені, сестричко, я не можу тепер з тобою говорити

(Леся Українка)

;

Ми вдвох ішли й не говорили, Ти вся засніжена була, Сніжинки грали і зоріли Над смутком тихого чола

(М. Рильський)

;

* Образно.

Вітре буйний, вітре буйний! Ти з морем говориш. Збуди його, заграй ти з ним

(Т. Шевченко)

;

до кого.

Звертатися до кого-небудь, розповідаючи щось

– Стала

[Соломія]

коло мене та цілісіньку службу говорила до мене

(І. Нечуй-Левицький)

;

* Образно.

Хлібороб з діда-прадіда, любив Гайченко землю. Вона говорила до нього, вона пахла йому так, як щонайкраща страва в свято

(Ю. Збанацький)

кому про що і без дод., перен.

Бути доказом чого-небудь; свідчити

Блискучі очі говорили, що вже не одну ніч не давала вона

[думка]

йому спати

(Панас Мирний)

;

Інтерес до останньої теми

[пробудження людських почуттів]

говорить нам, що Франко мав велику віру в людей

(М. Коцюбинський)

в кому – чому і без дод.

Виявлятися в чиїх-небудь думках, словах, діях

[

Маруся

То заздрість у їх говоре

[у них говорить]!

(Панас Мирний)

;

[

Сергій

Я знаю, ти горда. І це говорить твоя гордість, а не ти

(З. Мороз)

;

* Образно.

І слова Про Яр Холодний розцвіли гарячі, Про те, як стануть зрячими незрячі, – І правда говорила в них жива

(М. Рильський)

(1)

Говори́ти за́гадками

–

вдаватися до натяків

[

Юда

Він збирався царем голоті всій юдейській стати .. Він не казав про те виразним словом – він ні про що не говорив виразно .. Він любив байками й загадками говорити

(Леся Українка)

;

– Не люблю, коли зі мною говорять загадками

(М. Стельмах)

;

(2)

Говори́ти (промовля́ти) уста́ми

чиїми

–

висловлювати, повідомляти від чийогось імені, чиїми-небудь словами

Устами діда промовляла поважна мудрість

(О. Донченко)

;

А голос Сивого Капітана продовжував: – Моїми устами говорять усі ті, кого замучив фалангістський уряд, усі ті, кого фалангісти Фернандеса вигнали з батьківщини

(В. Владко)

;

(3)

Говори́ти (мо́вити, виголо́шувати і т. ін.) кра́сно

–

вміти говорити, висловлюватися пишномовно, гарно, доладно

Скільки раз я красно виголошував їх

[думки]

на зібраннях! Але ніколи досі ті думки не чіпали мене глибоко

(М. Коцюбинський)

;

А третій не мовив нiчого: Вiн мовити красно не мiг, Але задля дiла святого I жив вiн, i в землю б полiг

(В. Самійленко)

;

Хоч і не красно говорили

[промовці],

та в запалі щирістю і голосом брали

(Іван Ле)

◇

Аж [і] шку́ра гово́рить

див.

шку́ра

;

(4)

Говори́ти манівця́ми

–

висловлюватися непрямо, натяками

Він почав говорити. Зразу манівцями, .. а трохи згодом прямо, без усяких застережень

(О. Кобилянська)

;

(5)

Говори́ти на ко́ри́сть

кого, чого

–

бути доказом чого-небудь, свідчити про щось

Спільність літератури української і галицької також ще тільки виробляється. Вже один факт, що в російській Україні з галицьких белетристів не читається зовсім ніхто, окрім Федьковича, Франка та Кобринської, говорить на користь сієї думки, хоч і сумної

(М. Драгоманов)

;

А коли я кращий за людину, чесніший, правдивіший, коли в мені немає болючих протиріч, то це говорить на користь людини

(І. Росоховатський)

;

Чимало знахідок археологів говорить на користь того, що стародавня людина добре знала й використовувала властивості гарячої пари

(з наук.-попул. літ.)

;

Документи, які збереглися, говорять на користь того, що Семерій став учасником антитурецької політичної гри, котру вели князі Острозькі

(з газ.)

;

(6)

Говори́ти рі́зними мо́вами (на рі́зних мо́вах)

–

не розуміти один одного

[

Хвора

Не хтіла б я тебе вразити, сестро, та, бачу, прийдеться розмову залишити, Бо ми говоримо на різних мовах

(Леся Українка)

;

Професор Трембовський і доктор Гальванеску говорили різними мовами

(Ю. Смолич)

;

(7)

Говори́ти (розповіда́ти) про́сти́ми слова́ми

–

висловлюватися просто, добираючи звичайні дохідливі слова

Простими словами говорила

[бабця]

високі істини, ясним поглядом добиралася дна душі

(Г. Хоткевич)

;

Зібравши в пам'яті докупи все, що він чув у таборі про різні країни.., як учень добру засвоєну лекцію, своїми простими, ясними словами розповідав це полкові

(Д. Бузько)

;

(8)

Говори́ти (співа́ти, гука́ти і т. ін.) баса́

–

видавати звуки низьким голосом, басом

Спитали Клима раз, яка найлучча

[найкраща]

птиця: Чи чиж, чи соловей, чичітка, чи синиця? Голодний Клим озвавсь баса́: “Найлучча птиця – ковбаса!”

(Л. Боровиковський)

;

Гово́рить (обзива́ється, озива́ється) / заговори́ла (обізва́лася, озва́лася) кров

див.

кров

;

Гово́рить (обзива́ється, озива́ється) / обізва́вся (озва́вся) го́лос кро́ві

див.

го́лос

;

Гово́рить сам за се́бе

див.

сам

;

(9)

[Й] говори́ти (каза́ти) ні́чого (нема́ чого́, нема́ що) <Шко́да́ й говори́ти (каза́ти)>

–

дійсно, безумовно

А то вже дівка, не то, що на усе село, та вряд чи де й близько така була: богобоязлива, .. розумна, і що вже красива, так вже нічого й говорити!

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

– Ні, пане брате, полягти од твоєї шаблі байдуже, а оддати бранку – ой-ой-ой!.. Шкода й казати! Годі дармо балакати!

(П. Куліш)

;

– Устрель, Тимоше! устрель, мій любий! – благає

[жінка],

стискаючи його за руку. – Не буду стріляти, шкода й говорити

(Марко Вовчок)

;

Смішив

[Максим]

усіх і реготався сам... Товариський чоловік, нічого казати!

(Панас Мирний)

;

А що вже про Недоторканого, то й казати нема чого, що не такий він чоловік, щоб у політиці розбиратись

(В. Винниченко)

;

Ні, нема що говорити, хороший хлопець Артем!

(А. Головко)

;

Нічого й говорити, яке найважливіше значення мають для письменника саме такі – колективні зустрічі з читачем

(Ю. Смолич)

;

Про замки нема чого говорити, бо що замок, то й малесеньке місто

(М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо)

;

Ко́жна жи́лка (жи́лочка) дрижи́ть (гра́є, гово́рить, брини́ть, тремти́ть і т. ін.) / задрижа́ла (загра́ла, заговори́ла, забрині́ла, затремті́ла і т. ін.)

див.

жи́лка

;

(10)

Не говори́ти під ру́ку

–

уживається як застереження не робити зауважень під час виконання чого-небудь, щоб не заважати й не зашкодити роботі

– Ніколи не треба говорити під руку

(з газ.)

;

Що (як) [там] не кажи́ (не говори́)

див.

що