СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ГОВІРЛИ́ВІСТЬ
, вості, ж.
Властивість за знач. говірли́вий.
– На жаль, це правда, – притакнув гетьман. А король, попавши у незвичайну для своєї вдачі говірливість, продовжав
[продовжував].
– Не розумію поляків
(Б. Лепкий)
;
Багатьом жінкам властива така не дуже приємна риса, як надмірна говірливість
(із журн.)
.