ПРЕТЕНЗІ́ЙНИЙ
, а, е.
1
. Який прагне виявити у чомусь свою оригінальність, підкреслити свою надзвичайність
. Я визначаю себе як найменш претензійного режисера в тому розумінні, що, як не типова у цьому плані фігура, я не претендую на утвердження якоїсь “школи”
(О. Довженко)
;Серед тамтешньої розмаїтої публіки письменників було найменше .. Зате аж надто хотіли показати себе їхні .. претензійні пещені дружини
(М. Дашкієв)
;Аби не виглядати претензійним і непослідовним, мушу внести точність у розуміння означеної нової прози
(С. Процюк)
;//
У якому виявляється претензія на оригінальність, незвичайність
.Правду мовити, мені львівські карточки не сподобались, чогось ми там дуже викручений і претензійний вид маємо
(Леся Українка)
;Вже з самих риштовань пробивався претензійний розмах будівничого, що замірився на високу скалу
(І. Багряний)
;На повному кар'єрі кіннотники промайнули й повз розкішну, претензійну в своєму .. цяцькуванні будівлю біржі
(Ю. Смолич)
;Ток-шоу, на яке її
[Дану]
запросили, мало претензійну та солодкаву назву(І. Роздобудько)
.2
. Стос. до претензії (у 1, 4 знач.)
. Положення встановлює основні засади організації претензійної та позовної роботи в Державній судовій адміністрації України та її територіальних управліннях
(з мови документів)
.