ПРЕФЕ́КТ

, а, ч.

У Стародавньому Римі – особа, яка обіймала військову, адміністративну або судову посаду

[

Кай Летицій

(сухо):

]

Руфіне, мої думки нікому не відомі, а ділом я закону не ламаю, та й іншому ламати не дозволю, .. поки я зовусь префектом римським

(Леся Українка)

;

Подолала Пульхерія свою невістку-імператрицю й префекта всесильного Кіра, та волость потрапила до рук не їй

(І. Білик)

;

Рим поділявся на 14 районів. Кожен район очолював прокуратор, який підкорявся префектові столиці

(з навч. літ.)

У деяких країнах, зокрема у Франції, – урядовий чиновник, який очолює управління в адміністративно-територіальній одиниці (департаменті)

Генерал Батіс змушений був усунути Себастьяна із поста столичного префекта, аби заспокоїти громадськість...

(Ю. Бедзик)

;

Бідолашний напіврозрахований гувернер з належною пошаною проводив майбутнього префекта якогось щасливого департаменту

(Д. Паламарчук, пер. з тв. Стендаля)

;

Місцеві громади мають цілковиту автономію у плануванні й виконанні соціально-економічних програм розвитку своєї території. Обидві функції забезпечені окремими адміністративними апаратами. Наприклад, у Франції – префектами й радами

(з навч. літ.)

У деяких країнах – начальник міської поліції

[

Бей

(до Селіма):

]

Подайте мені заяву на папері .. Дайте місцевому префектові підпис про невиїзд з міста до розв'язання вашого питання

(В. Самійленко)

;

– Яке ви маєте право! – обурювався префект поліції, зрадливо червоніючи, – я можу дати їй посвідку на проживання, тільки якщо ви візьмете з нею шлюб

(Є. Кононенко)

У царській Росії – інспектор духовної семінарії (з часів Петра І)

Та й вибили поповича Дрібними різками... “Бодай же ви погинули, Префекти з книжками”

(Я. Щоголів)

;

Одного дуже красного майового

[травневого]

ранку отець префект Братської академії прийшов до отця ректора з сумною новиною

(М. Грушевський)

;

Вітець префект перейнявся моїми скорботами та написав листа до ректора, свого колишнього спудея, аби той вписав мене до класу діалектики

(Ю. Мушкетик)