ПРЕПОДО́БІЄ
, я, с.
1
. заст.
Святість, праведність
. Ще не спочили люди, як уп'ять тобі прийшла маніфестація, щоб голосувать. Та це ж уже нащо? А це, кажуть, уже саме настояще, таке вже, що і земля буде, і воля, і, сказать так, усе преподобіє
(В. Винниченко)
.2
. у сполуч. із займ.
його
,
їх
,
ваше
,
рел.-церк.Титулування священника, ченця, ієромонаха, ієрея, протоієрея, диякона, ієродиякона і т. ін.
“Ваше преподобіє, вельмишановний отче Никоне, – писав колишній друг бурсак Павло до свого приятеля благочинного. – Маю невеличке до тебе прохання”
(Я. Качура)
;– Чого ж ти мовчиш? – Не пам'ятаю, ваше преподобіє.., – угледівши папірця, раптом знову до смерті перелякався Левухін
(Ю. Хорунжий)
;– Ми не переступимо Святого Письма, ваше преподобіє. Ми звернемось тільки до першого видання
(Д. Андрухів, пер. з тв. С. Лема)
.