ПРЕОБРАЗИ́ТИСЯ

див.

преобража́тися

ПРЕОБРАЖА́ТИСЯ

, а́юся, а́єшся, недок., ПРЕОБРАЗИ́ТИСЯ, ажу́ся, ази́шся, док., книжн., рідко.

Ставати іншим, зовсім змінюватися

Рідне місто преображалось просто на очах

(О. Донченко)

;

Людина і світ оновлюються та преображаються Богом

(з рел.-церк. літ.)

;

Голос Ярослава зміцнів, і сам він преобразився – випрямився, розправив плечі, примерхлі очі загорілися

(В. Малик)

;

у кого – що.

Перетворюватися на (у) щось інше, на (у) когось іншого, набуваючи іншого вигляду, інших якостей, рис і т. ін

Преображавсь

[поет]

у бідолаху Ліра, Що й царство дві дочки і розум одняли

(П. Куліш)

;

Ісус преобразився. Біля Нього У величі були Мойсей та Іллія, Неподалік апостоли в поклоні

(В. Багірова)