СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПОСМИ́КУВАННЯ
, я, с.
Дія за знач. посми́кувати і посми́куватися.
Сердито посмикував
[Софрон]
за віжки. Певно, те посмикування не мало ніякого впливу на Гнідка, бо він з незалежним і байдужим виглядом, ніби то не його запрягли у воза, а когось іншого, переставляв ногу за ногою
(Ю. Збанацький)
;
Хотілося пробути подовше у цій напівдрімоті і якомога рідше здригатися від посмикування, якого бабці не вдавалося уникнути, коли волосся було надто вже заплутаним
(Н. Сняданко)
;
Доцент зблід, відступив од вікна. І Клара, й Лариса помітили нервове посмикування його щік
(М. Руденко)
;
Лише .. вуха, і ще ледь помітне посмикування хвоста, видавали настороженість тварини
(С. Андрухович)
.