ПО́РПАТИСЯ

, аюся, аєшся, рідко ПО́РПЛИТИСЯ, люся, лишся і ПО́РПЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок.

у чому і без дод.

Розгрібати, розривати що-небудь сипке, пухке і т. ін.; ритися (у 1 знач.); гребтися (у 1 знач.)

Купки босих дітей порпались в теплій землі, знаходячи всякі уламки та дрібні речі, напівзотлілі

(М. Коцюбинський)

;

Бджілки заповзають в рожеві дзвіночки, що вкривають рясно високі стебла.., порпаються там, потім здіймаються і летять десь

(І. Багряний)

;

На греблі, порпаючись у поросі, цвірінькали горобці

(П. Панч)

;

Біля стайні порпаються кури

(М. Томчаній)

;

* Образно.

– Одначе ви служите в банку й порпляєтесь в нудних цифрах?

(І. Нечуй-Левицький)

у чому.

Перекладати, перебирати що-небудь десь, шукаючи щось; копирсатися (у 1 знач.)

Ватя поклала собі на коліна саквояжик, одчинила його й почала порпляться в йому

[ньому]

обома ручками

(І. Нечуй-Левицький)

;

Щось пригадавши, він почав метушливо порпатися в газетах, що лежали на столі

(С. Добровольський)

;

Роман довго порпається в кишені, намацує там металеву маслянисту протирку

(О. Гончар)

;

Вона знов заходилася порпатися в скриньці й врешті в куточку знайшла невеличкий пакунок набоїв

(Ю. Покальчук, пер. з тв. Е. Берроуза)

;

* Образно.

Iванчук якось почав порпатися в моїй бiографiї, мов на власному городi

(Р. Андріяшик)

розм.

Працювати, поратися (на землі, у господарстві і т. ін)

І порплиться кожен

[піщанин]

собі в господі, як курка на гнізді

(Панас Мирний)

;

Підвладна незмовклому за жодних злигоднів чуттю гостинності, що властиве єству української селянки, почала

[мати]

порпатись, сипати якусь потерть у глечика, викладати з торби сухарі

(М. Бажан)

;

– Коли всі будуть дуже вчені, хто в землі порпатиметься?

(Григорій Тютюнник)

;

Андрій мовчки дивився на ці поля, серед яких деінде порпалися селяни

(Д. Білий)

;

біля (коло) чого.

Виконувати яку-небудь копітку роботу; возитися (у 2 знач.)

– Де ж Ватя? – спитав дід. .. – От там десь в гостинній коло чогось порпляється! – сказала матушка

(І. Нечуй-Левицький)

;

В кінці вулиці, на тротуарі, порпався біля мотоцикла незнайомий юнак

(П. Кочура)

(1)

По́рпатися в па́м'яті

–

намагатися пригадати щось

Про що ми говорили? Порпався в пам'яті, сточував в одне шматки розмов, але зв'язати не вдавалося

(Ю. Мушкетик)

;

Скільки б не порпалася в пам'яті, Дарка ніколи не могла знайти там уперше побачену Ленцю

(О. Забужко)

;

(2)

По́рпатися в собі́

–

займатися самоаналізом, довго роздумувати над власними діями

Він не звик порпатись у собі, вивчати стан своєї душі чи аналізувати почування, що володіли ним у ту чи іншу хвилину

(С. Голованівський)

;

– Я ніколи не любив порпатися в собі. Ні в житті, ні в музиці

(з газ.)