ПОМИ́СЛИВИЙ

, а, е.

Який у всьому бачить злий помисел, небезпеку, від усього чекає неприємностей; недовірливий, підозріливий

Після недавньої чуми, яка скосила в Москві понад чотири п'ятих усієї людності, цар став обережний і помисливий

(О. Ільченко)

;

– Що мені робити з дівками? – журився Юр. – Помисливі, як старі ослиці. Вроїть що-небудь в голову – хоч довбнею вибивай

(Р. Андріяшик)

;

Він завжди був помисливим, і тепер його повільно та впевнено охоплювало недобре передчуття

(В. Єшкілєв)